Музично-культурний регіоналізм Тайваню у співвідношенні з європейською аналогією баварського регіоналізму в німецькому в композиціях К. Орфа

Abstract

Мета роботи - простежити специфіку взаємодії тайваньської музичної регіоналістики і європейських аналогій, що мають всесвітнє визнання через шанування творчості К. Орфа, складовою творів якого виступає локально-фольклорний і культурно-ціннісний шар регіонального баварського надбання. Методологічною основою роботи є інтонаційний підхід, який фіксує єдність музичного й мовного факторів, що є органічним для традицій музики Китаю (див. роботи Ма Вей та ін.). Компаративний метод у методологічному комплексі інтонаційності здобуває самозначимий зміст - у дусі відповідних робіт Б. Асаф‘єва і його послідовників в Україні. Особливий методологічний зміст мають також праці Лю Бинцяна, що порушують проблему духовносемантичної обумовленості кардинальних стильових поворотів у світовому мистецтві й у культурі загалом. Наукова новизна дослідження визначена самостійністю теоретичної ідеї порівняння музичної регіоналістики Тайваню в межах китайської музики із регіоналістськими виходами баварського начала в німецькій музиці К. Орфа. Висновки. Баварська локалізація загальнонімецької й світової значимості творчості К. Орфа представляє приналежність до того культурного регіоналізму, що у повноті історичних передумов реалізувався на Тайвані як частина китайської і ширше - далекосхідної цивілізації загалом. І якщо світові масштаби творчості К. Орфа непорівнянні за обсягом і вагою з надбанням Ма Шулонга як глави тайваньской школи в музиці Китаю, то все-таки в наявності є й спільне між названими художниками. Це самозначимість локального колориту у всенаціональних масштабах мистецтва, прояв художнього регіоналізму як такого, що суттєво поповнює всенаціональні завоювання китайського й німецького музичного мистецтва в минулому столітті.