ХУДОЖНЯ ЕМАЛЬ У ХРОНОТОПІ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА

Abstract

Мета дослідження полягає у висвітленні процесу становлення та розвою наукової школи дослідження емальєрного мистецтва та його базової складової – техніки гарячої художньої емалі на тлі історичної генези українського мистецтва. Методи. Розкриттю мети дослідження сприяло застосування загальнонаукових принципів достовірності та всебічності у поєднанні з системним та комплексним підходами, а також використання історико-хронологічного, мистецтвознавчого, техніко-технологічного, евристичного та герменевтичного методів. Використання вказаних методів дослідження сприяло отриманню власних результатів. Аналіз наукових студій засвідчив початок наукового мистецтвознавчого дискурсу щодо місця і ролі емальєрного мистецтва у художній творчості. Складність його наукового осмислення полягає у техніці виготовлення твору мистецтва. Наукова новизна одержаних результатів полягає у постановці і розробці актуальної, малодослідженої теми генези та еволюції українського емальєрного мистецтва. Результати студіювання сутності емальєрного мистецтва можуть слугувати важливою складовою у дослідженні проблем сучасного мистецтва та розвитку мистецтвознавчої науки. Висновки. Емальєрне мистецтво в Україні набуло значення мистецького явища, яке має свою теоретичну основу, періодизацію, техніко-технологічну основу та своїх послідовників. Діяльність митців розвинула художнє значення та цінність творів емальєрного мистецтва у соціальному житті суспільства. У науковому осмисленні художня емаль постає як вид мистецтва та отримує термінологічне визначення – емальєрне мистецтво. Історіографія емальєрного мистецтва відображає історію розвитку техніки гарячої художньої емалі, проте недостатньо висвітлює питання технології і способів виконання емальєрних творів, їх атрибутивні властивості, експертизу та оцінку, що є свідченням становлення наукової школи мистецтвознавчого аналізу творів, виконаних у техніці гарячої емалі. Специфіка емальєрного мистецтва, як виду образотворчого мистецтва, полягає у технології втілення художніх задумів, що надає творам неповторність, новаційність, широту колірної палітри і різноманітність фактур, можливість створення об’єму.