ІСТОРИЧНА ҐЕНЕЗА ТА ПЕРШИЙ ПЕРІОД ФОРМУВАННЯ КИТАЙСЬКОЇ ФОРТЕПІАННОЇ СОНАТИ

Abstract

Мета роботи – визначення історичної ґенези та розвитку фортепіанної сонати впродовж найпершого періоду її становлення. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-генетичного, історико-контекстуального, історико-аналітичного методів дослідження. Наукова новизна роботи обумовлена встановленням історичної ґенези китайської фортепіанної сонати упродовж 1915 – 1939 рр. Визначено низку жанрів (п’єса, прелюдія, фуга, сюїта, китайська художня пісня, китайська фортепіанна художня пісня), в яких відбилися фрагменти національного звукового образу фортепіано, що віднайде цілісне втілення в китайській фортепіанній сонаті; підкреслено значення розвитку виконавської піаністичної культури, що сприяв утворенню жанру китайської фортепіанної культури. Виявлено значення першого фортепіанно-сонатного періоду розвитку жанру національної музичної культури. Упродовж 10-річчя – з 1939 по 1949 рр. (дата народження КРН) у китайських фортепіанних сонатах, що збереглися, сформовано характерні образні світи – святковий та ліричний, апробовано внутрішньожанрові різновиди – «маленьку сонату» (її перші взірці створені Чжан Ван Є і ЛоЧжуньжунь) та програмну сонату, опрацьовано основи сонатного формотворення. Висновки. Китайська фортепіанна соната постає як узагальнення широкого кола інновацій у національній музичній культурі, що відбувалися впродовж 1915 – кінця 1940-х років.