КУЛЬТУРА ПОЧАТКУ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ: ДИСКУРС НОВОГО СВІТОВІДЧУТТЯ

Гуменюк, Тетяна Костянтинівна

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Гуменюк, Тетяна Костянтинівна
dc.date.accessioned	2020-06-15T07:39:37Z
dc.date.available	2020-06-15T07:39:37Z
dc.date.issued	2019
dc.identifier.citation	Гуменюк Т. К. Культура початку третього тисячоліття : дискурс нового світовідчуття // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2019. № 2. С. 8-11.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1345
dc.description	The purpose of the article is to deal with the essence of a person’s worldview at the beginning of the XXIst century, its reflection in modern cultural practices as a “cultural dominant” expressing the essence of modern cultural development and characterize the concept “beginning of a century” as the beginning of a new one. The methodology is based on using the theoretical methods, primarily the analysis, systematization, and generalization of the concepts of leading modern philosophers, cultural scientists, and art historians, as well as cultural phenomena representing the leading trends in its development at the beginning of the XXIst century. The scientific novelty of the work is that the problem of the watershed between modern culture, postmodernism and mankind history is actualized, which not only differentiates but also unites it. It is noted that the problem of the connection of times, cultures and traditions requires a modern understanding; this connection of times should express the key concept, which is defined differently: post- postmodernism (T. Turner), trans-postmodernism (M. Epstein), post-millennium (E. Hans), digimodernism (A. Kirby), metamodernism (T. Vermeulen and R van den Akker). “The Beginning of the Millennium” actualizes philosophical reflection, generating recursion as a way of organizing a system, when it can, according to the relevant rules, create variants of copies of itself, interact with it and include it into its structure at certain points in its development. It is characterized the essence of “quantumness” as a module of the world attitude that supposes a variety of worlds where all possible values are actualized simultaneously due to another, “existing” and already reliable and obvious. Conclusions: Leading cultural practices and aesthetic attitudes of a certain period create a discourse expressing general views and a certain image of “activities” and “opinions”. Since none of the terms - post-postmodernism, trans-postmodernism, post- millennium, digimodernism and metamodernism - is yet generally accepted in science, we consider the “commencement de siècle” – “the beginning of the millennium” - the most adequate item for the understanding of “tectonic shifts in culture”.	uk_UA
dc.description.abstract	Мета статті – розглянути сутність нового світовідчуття людини початку ХХІ століття, його відображення в сучасних культурних практиках як «культурну домінанту», яка виражає сутність сучасного культурного розвитку, охарактеризувати поняття «початок століття» як початок нового. Методологія дослідження заснована на застосуванні теоретичних методів, передусім аналізу, систематизації й узагальнення концепцій провідних сучасних філософів, культурологів, мистецтвознавців, а також зразків культурно-мистецьких явищ, які репрезентують провідні тенденції її розвитку на початку ХХІ століття. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній актуалізовано питання про вододіл між сучасною культурою, постмодернізмом й історією людства, який не лише розмежовує, а й поєднує їх, наголошено, що проблема зв'язку часів, культур і традицій потребує сучасного зрозуміння, а цей зв'язок часів (межу) має виражатись ключовим поняттям, яке визначають по-різному: пост- постмодернізм (Т. Тернер), транс-постмодернізм (М. Епштейн), пост-тисячоліть (Е. Ганс), псевдомодернізм (А. Кирби), метамодернізм (Т. Вермелен і Р. ван ден Аккер). «Початок століття» актуалізує філософську рефлексію, породжуючи рекурсію як спосіб організації системи, коли вона в окремі моменти свого розвитку може, за відповідними правилами, утворювати (викликати) змінені копії самої себе, взаємодіяти з ними і включати їх у свою структуру. Охарактеризовано сутність «квантовості» як модуля світосприйняття, що припускає множинність світів, у яких усі можливі значення актуалізуються одночасно завдяки іншому, «наявному», що є вже достовірним і очевидним. Висновки: Провідні культурні практики й естетичні сприйняття певного періоду утворюють дискурс, який увиразнює загальні настрої і певний спосіб «діянь» і думок». Оскільки жоден з термінів – пост-постмодернізм, транс-постмодернізм, пост-тисячоліть, псевдомодернізм, метамодернізм – ще не набув загального визнання в науці, вважаємо, що «commencement de siècle» – «початок століття» – найбільш адекватний для пізнання «тектонічних зсувів у культурі.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	нове світовідчуття	uk_UA
dc.subject	commencement de siècle	uk_UA
dc.subject	культурна домінанта	uk_UA
dc.subject	культура "network"	uk_UA
dc.subject	культура павутиння-мережі	uk_UA
dc.subject	"початок" як нове	uk_UA
dc.title	КУЛЬТУРА ПОЧАТКУ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ: ДИСКУРС НОВОГО СВІТОВІДЧУТТЯ	uk_UA
dc.title.alternative	The Culture of the Beginning of the Third Millennium:The discourse of a New Attitude	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA