ПРАВО НА ПРАЦЮ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН

Abstract

Мета роботи – окреслити характерні риси, та основні аспекти права на працю як соціокультурного феномену. Методологія дослідження проявляється у міждисциплінарності та ґрунтується на системі загально-наукових, спеціально-наукових методах, що, в свою чергу, відображають системний метод, герменевтичний метод, історичний метод, логіко-семантичний метод, метод порівняльного аналізу. Наукова новизна роботи полягає у обґрунтуванні розуміння права на працю як соціокультурного феномену з використанням правових та соціокультурних методологічних підходів. Висновки. Враховуючи міждисциплінарні методологічні підходи, право на працю є складовою не лише механізму правового регулювання, але й складовою соціокультурного механізму, що додає стабільності трудовим відносинам. Культура праці в сучасних умовах займає чільне місце в корпоративних політиках роботодавців, що потребує міждисциплінарного підходу у їх розробках та структуруванні. Цілісність права на працю залежить від правових та соціокультурних, історично-етнічних чинників, що дає можливість розглянути низку нових проблем функціонування правової системи.