СПЕЦИФІКА «ПОЕТИЧНОЇ ДИНАМІКИ» Д. СТЕЙНА

Abstract

Мета роботи – визначити специфіку та новаторство «Поетичної динаміки» Д. Стейна як сучасної системи навчання акторів, в основу якої покладені принципи методик «Mime pur» Є. Декру та «Динаміки» Д. Уокера. Методологія дослідження базується на принципах об’єктивності, історизму, багатофакторності, системності, комплексності, розвитку та плюралізму, а для досягнення мети – використані методи наукового пізнання: проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, статистичний, описовий, логіко-аналітичний. Наукова новизна. Уперше проведено мистецтвознавче дослідження системи навчання актора «Поетична динаміка»; визначено специфіку та новаторство, філософську концепцію, теоретичні та практичні принципи Д. Стейна, а також здійснено порівняльний аналіз із методиками Є. Декру та Д. Уокера. Висновки. Підхід Д. Стейна до навчання актора, заснований на методиках Є. Декру та Д. Уокера, відходить від пантоміми і повністю концентрується на мистецтві розповіді та майстерності актора. Д. Стейн, не дотримуючись усіх постулатів ідеології Є. Декру, розвинув концепцію «Поетичної динаміки», адаптуючи систему Декру для театрального актора, акцентуючи на необхідності взаємодії між фізичним та метафізичним світом, спираючись на тріаду «тіло гімнаста» (фізичне), «розум актора» та «серце поета» (метафізичне). Три ритми Д. Стейна (темповий, динамічний та архітектурний) надають форми при розробці та створенні образу й розповіді. На відміну від Д. Уокера, Д. Стейн використовує термін динаміка як синонім енергії, проте зі схожим висновком – зміни в енергетичному ефекті сприйняття та сценічних відносинах. Повторення та перегляд, напруга та просторові відносини є головними видами фізичної і ментальної взаємодії між персонажами на сцені.