Короткий опис(реферат):
Метою роботи є здійснення культурологічного осмислення світла і темряви як шифрів трансцендентного крізь призму «Буття в краху» К. Ясперса. Методологія дослідження полягає у застосуванні аксіологічного, семіотичного, герменевтичного та феноменолого-релігієзнавчого методів. Методологічний інструментарій культурології дає змогу виявити метафоричні, міфо-поетичні потенції світла і темряви в антропологічному дискурсі православ’я у смисловій, трансцендентній паралелі з «Буттям в краху» К. Ясперса. Наукова новизна полягає у визначенні ролі світла і темряви як смисломоделюючих та формотворчих елементів сакрального поля аскези, які, апелюючи до ідейного полотна шифрів, окреслюють особистості варіативність сприйняття та реалізації трансцендентної дійсності. Інтерпретація
символіки світла і темряви у співвіднесенні з екзистенціалом «буттям в краху» відкриває перспективу розширення та поглиблення аналітичних можливостей культурології у філософсько-антропологічному дискурсі. Висновки. Зіставлення смислової семантики світла і темряви з «буттям в краху» К. Ясперса дало змогу виокремити шляхи формування особливого типу трансцендуючої особистості. Дослідження смислових формант світла і темряви в онтології трансцендування крізь призму реалій аскетичного подвигу, дає змогу розкрити особливості формування не тільки аскетичної свідомості, а й християнської релігійної культури загалом.
Суть розробки, основні результати:
Purpose of Article is to obtain cultural knowledge about the light and the darkness as keys of transcendence within the scope of “Being in Collapse” by K. Jaspers. Methodology. The methodology of the study includes applying axiological, semiotic, hermeneutic, phenomenological and theological methods. Methodological instruments of cultural studies allow revealing metaphorical, myth and poetic potencies of the light and the darkness in the anthropological discourse of the Orthodoxy in semantic, transcendental parallels with the “Being in Collapse” by K. Jaspers. Scientific Novelty consists in determining the role of the light and the darkness as the sense modeling and seminal elements of the sacral field of asceticism which, appealing to the
ideological web of the keys, outline variability in perception and realization of transcendental reality by an individual. Interpretation of symbolism of the light and the darkness in relation to existential “being in the collapse” opens the prospect of expanding and deepening analytical possibilities of cultural studies in philosophical and anthropological discourse. Conclusions. Comparison of the semantic meaning of the light and the darkness with “Being in Collapse” by K. Jaspers allowed to identify the ways of forming a special type of transcendent personality. Study of semantic formants of the light and the darkness in the ontology of transcendence through the lens of realities of ascetic deeds allow us to reveal the features of formation not only of the ascetic
consciousness but also of the Christian religious culture as a whole.