ХОРЕОГРАФІЧНА ОСВІТА В УКРАЇНІ (1945–1975 рр.)

Abstract

Мета дослідження. Розглянути та проаналізувати особливості вищої хореографічної освіти в Україні (1945–1975-х рр.) в контексті поліпшення фахової підготовки викладацького складу технікумів та училищ з підготовки культурно-освітніх працівників, а також дослідити проблеми становлення і розвитку самодіяльного хореографічного мистецтва як важливого компоненту хореографічної освіти. Методологію дослідження становить органічна сукупність базових принципів дослідження: об’єктивності, історизму, багатофакторності, системності, комплексності, розвитку та плюралізму, а для досягнення мети дослідження використані наступні методи наукового пізнання: проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, статистичний, описовий, логіко-аналітичний. Наукова новизна полягає в ком- плексному дослідженні стану вищої хореографічної освіти в Україні в контексті реорганізації навчального процесу періоду 1945–1975 рр. та аналізі особливостей організації та роботи самодіяльних хореографічних гуртків у системі позашкільної освіти та дозвіллєвої діяльності. Висновки. Основні теоретичні засади самодіяльної хореографічної освіти в Україні 1945–1975 рр. розробляли структурні підрозділи Міністерства культури УРСР, Центрального Будинку народної творчості УРСР та керівники гуртків і ансамблів, які переймали досвід провідних викладачів хореографічного мистецтва, підвищуючи власний фаховий рівень та формуючи принципи і методи хореографічної педагогіки.