Постать Валентина Костенка в українській музичній культурі першої половини XX століття: історіографічний, світоглядний, стилістичний аспекти

Abstract

У дисертації вперше в українському музикознавстві здійснено спробу комплексного дослідження постаті В. Костенка в історії української музичної культури першої половини ХХ століття, створення повної та цілісної наукової біографії митця. Широке залучення архівних документів і матеріалів та використання сукупності методів біографічної реконструкції дозволили цілісно вивчити творчу спадщину митця (композиторську, музично-критичну, філософську, епістолярну) за першоджерелами. Аналіз архівних документів дозволив виявити біографічні неточності, які є у науковій літературі, скласти найбільш повну нотографію і бібліографію творів митця. Уперше в українському музикознавстві було проаналізовано й уведено до наукового та культурного обігу музичні твори: струнні квартети №№ 3,4,6,7,8; струнне тріо; “12 солоспівів на вірші Лесі Українки”, симфонічну поему “Тайга”, симфонічну сюїту, концерт для скрипки з оркестром; філософські твори: поему “Пророк Світовида”, філософські бесіди “Материя - жизнь - человек”, автобіографічну повість “Моє життя”, епістолярну спадщину. Із сучасних наукових позицій здійснено спробу показати внесок композитора в українську музичну культуру, визначити його місце та роль в історії української музики першої половини ХХ століття.