Львівське гутне скло у контексті міжнародного студійного руху: художні особливості та осередки скловиробництва

Abstract

Дослідження присвячене проблематиці гутної продукції українських підприємств-скловиробників кінця ХХ - початку ХХІ ст. Узагальнено наукові та методологічні підходи до вивчення зазначеної теми, опрацьовано значний обсяг літератури та візуальних джерел. Для повноцінного вивчення проблеми розкрито історичні передумови розвитку гутництва в Україні окреслено основні його етапи та визначено ключові осередки, на базі продукції яких виконано глибинний аналіз формотворчих і технологічних властивостей. Увагу сконцентровано на діяльності двох провідних підприємств, які виконували тиражну продукцію способом вільного формування - Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики та «Компанії «Галицьке скло». Визначено основні типологічні групи малотиражної гутної продукції підприємств і проаналізовано їх у контексті проектної діяльності провідних художників і майстрів-гутників. З’ясовано основні стилістичні засоби, технологічні прийоми, методи формотворення і колористичні принципи, а на їх підставі зроблено узагальнений висновок щодо індивідуальних рис і характерних особливостей української гутної продукції кінця ХХ - початку ХХІ ст., де превалювали традиційні засади класичної гути. Досліджено рівень впливу діяльності Міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові на розвиток гутного виробництва в рамках українського декоративно-прикладного мистецтва та вітчизняної школи художнього скла загалом. Проаналізовано також діяльність провідних іноземних художників і ключових осередків скловиробництва в контексті поширення міжнародного руху студійного скла, який вплинув також на розвиток художнього скла в Україні.