Комунікативний простір музичного мистецтва України кінця ХХ - початку ХХІ століття

Злотник, Олександр Йосипович

dc.contributor.author	Злотник, Олександр Йосипович
dc.date.accessioned	2020-11-03T09:11:29Z
dc.date.available	2020-11-03T09:11:29Z
dc.date.issued	2018
dc.identifier.citation	Злотник О. Й. Комунікативний простір музичного мистецтва України кінця ХХ - початку ХХІ століття : дис. на здоб. наук. ступеня канд. мистецтвознавства : спец. 26.00.01 «Теорія та історія культури» / Злотник Олександр Йосипович ; М-во культури України. НАКККіМ. Київ, 2018. 254 с.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2289
dc.description	The dissertation is devoted to the research of the communicative space of contemporary Ukrainian musical art, since modern scientific discourse reveals a steady gravitation to the theoretical platform of the spatial paradigm. In accordance with the general trend of dialogue, the communicative possibilities of art become the most priority area in the study of artistic culture. Introduction to the notion of "space" to musical practice involves consideration of the musical genre in relation to actual models of human communication that have found their imprint in music. The chronological boundaries of the study cover the period of the end of the XX - beginning of the XXI century. and due to the peculiarity of the processes of formation of the world's socio-cultural space of information and network days. Study of space as a semantic phenomenon in musical art determines one of the directions - the study of space as a system from the standpoint of the integrity and functionality of its varieties - in fact, modern practice, confirms their interpenetration in music and many other phenomena of socio-cultural life of man. The introduction of the concept of "space" to musical practice involves consideration of the musical genre in relation to actual models of human communication that have found their imprint in music. Materialized in the work of art, the creative activity of the author represents the core of the space of art, whose coordinates are infinite in their length. The activities of the composer, reflecting his artistic and aesthetic outlook, is the content of the author's strategies developed in the art space. The strategic trajectories of the modern author, which have a communicative orientation, tend to plurality and polymodality. The space is manmade, since it is formed by a creatively active personality, but at the same time, the space is constructed by existing artistic objects, and is a system capable of self-development. A space that is both self organized and organized is a synergistic view of art as a system. The language of musical art acts as a universal communicative tool of cultural space and performs several important functions: the function of communication; the function of transmitting and storing information; a function of expressing feelings and emotions of a person; formation of thinking; the accumulation of human experience. Musical language becomes a means of communication, knowledge, national identity, preservation and transfer of experience and traditions of musical culture of the people. Musical language, as a collection of musical expressions, is immersed in the field of the semiosphere - space, which is a prerequisite for musical communication and is due to the entire socio-cultural system of society. The work of art as a subject of artistic communication is characterized by the dialogue of its internal structure, and due to the dialogic nature of its structure, the work acts as a potential sign system. The work of art arises as a process and result of relations between the artist and the creative material, thus representing a new quality that arises at the intersection ofsingle authorial operations and general operations of the socio-cultural field. The dynamics of the changes in the communicative formats necessary for the full human existence of human society takes place along the lines of the ascent from their simplest forms to modern ones, based on the application of powerful, highly effective technologies. This process of historical change of communicative formats is a determining factor in the evolution of cultural space in general. In the musical area of the network, new directions, institutions, centers, communities are formed, new types of organizational systems, types of activities, professions are created, favorable conditions for creative search are created, and guidelines for activities are changing. These processes form a typical scheme of adaptation of any communicative format to the socio-cultural space and can be fully applied to the phenomenon of adaptation of the musical communicative format, which functions according to the general laws of cultural development. The electronic network communication format currently developing, accumulates the capabilities of all previous communicative means, has a huge cultivating potential and stimulates the creation of cultural diversity. The procedural nature of musical communication seems to be an open, complex and organized system that provides the circulation of heterogeneous auditory, visual and other information in a large time space that is covered by the musical culture of society. The modern structure of the musical-communicative process includes several main areas - composer, musical manager, performer, critic music critic, and listener-recipient, which are considered in a single system of communicative communications. The study shows that all of these areas interact sequentially and in parallel, and on the principle of feedback. Communicative functions of the space of musical art most clearly manifest during the implementation of such a modern form of socio-cultural artistic activity as a festival project. Taking into account the nature and specifics of the organization of cultural dialogue in the musical creativity.	uk_UA
dc.description.abstract	Дисертація присвячена дослідженню комунікативного простору музичного мистецтва України, оскільки сучасний науковий дискурс виявляє стійке тяжіння до теоретичної платформи просторової парадигми. Відповідно до загальної тенденції на діалогічність, комунікативні можливості мистецтва стають найбільш пріоритетною галуззю в дослідженні художньої культури. Ввведення поняття «простір» до музичної практики передбачає розгляд музичного жанру в співвідношенні з існуючими у реальній дійсності моделями людської комунікації, що знайшли свій відбиток у музиці. Матеріалізована у витворі мистецтва творча активність автора представляє ядро простору мистецтва, координати якого нескінченні у своїй протяжності. Простір світового мистецтва виступає контекстом актуалізації творчих інтенцій композитора-творця, що здійснюються в авторських стратегіях самовираження - самоінтерпретації. Мова музичного мистецтва виступає універсальним комунікаційним інструментом культурного простору. Музична мова як сукупність засобів музичної виразності занурена у поле семіосфери - простір, що є необхідною передумовою музичної комунікації і обумовлений всією соціокультурною системою суспільства. У музичній сфері мережевої доби формуються нові напрямки, інститути, центри, з'являються нові типи організаційних систем, види діяльності - фундаментальні процеси, які ведуть до зміни вигляду культурного простору. Електронний мережевий комунікативний формат акумулює у собі можливості всіх попередніх комунікативних засобів, володіє величезним культуротворчим потенціалом і стимулює до породження культурного різноманіття. Глобальний інформаційний простір збільшив поле поширення музичної культури, та можливість залучення потенційних споживачів, оптимізував процес консолідації членів музичної спільноти, відкрив додаткові можливості для посилення комунікативних взаємодій у музичному середовищі і стрімкого прискорення обміну інформацією та знаннями. Комунікативні функції простору музичного мистецтва найбільш яскраво проявляються під час здійснення такої сучасної форми соціокультурної мистецької діяльності як фестивальний проект. Доведено, що процес розвитку міжкультурних комунікацій учасників музичних фестивалів характеризується поєднанням потенціалу полімодального музичного середовища і активної участі особистості в творчій соціокультурній діяльності. У фестивальному спілкуванні музика емоційно збагачує комунікативну подію, транслює творчі переживання, сприяє масовому охопленню і гуртуванню реципієнт-аудиторії, руйнує психологічні та культурні бар'єри між учасниками.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.publisher	Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв	uk_UA
dc.subject	культурний простір, комунікативний простір, музичне мистецтво, композитор, музична мова, фольклор, фестивальний проект, музичний фестиваль	uk_UA
dc.title	Комунікативний простір музичного мистецтва України кінця ХХ - початку ХХІ століття	uk_UA
dc.title.alternative	The Сommunicative Space of Musical Art of Ukraine at the End of the XX and the Beginning of the XXI Century	uk_UA
dc.type	Other	uk_UA