Алонімія в музиці: історія, теорія, методика дослідження

Бабенко, Катерина Сергіївна

dc.contributor.author	Бабенко, Катерина Сергіївна
dc.date.accessioned	2020-11-16T11:24:18Z
dc.date.available	2020-11-16T11:24:18Z
dc.date.issued	2020
dc.identifier.citation	Бабенко К. С. Алонімія в музиці: історія, теорія, методика дослідження : дис. на здоб. наук. ступеня канд. мистецтвознавства : 17.00.03 «Музичне мистецтво» / К. С. Бабенко ; М-во культури, молоді та спорту України. НМАУ ім. П. І. Чайковського. – Київ, 2020. – 221 с.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2366
dc.description	The Thesis for the first time considers the phenomenon of allonymy in musicology. Allonymy is a specific phenomenon, when the composition is signed by the name of another really existing or existed composer. The conclusion is made, that as a particular case of authorship in general is revealed, that allonymy covers a wide range of issues. Among them are theoretical aspects of the style, stylistics, stylization, stylistic indices historical epochs, national trends, composer's schools, individual styles of composers. In art, in particular, musicilogical, context the phenomenon of allonymy hasn't been the subject of some scientific research till now. But please note that the history of allonymy itself goes back into antiquity. It's quite possible that this practice occurred with the appearance of the concept of “authorship” and directly depends on philosophical and religious understanding of this term in different historical epochs. The work reveals, that by the form of the prescription the allonym associated with the tendency of aliases, the content of the essence – with the phenomenon of mystification. The study of a phenomenon of musical аllonymy initiated the need to allocatemechanisms of classification of allonymy works according to some characteristics that testifies the existence of a certain system of relations between such compositions. It was separated as conscious allonymy, made according to the wish of a real author and unconscious as a result of a certain mistake. The study of the conscious allonymy, whichis based on the technique of stylization initiated the need to allocate mechanisms of applicationof “borrowed style” within the framework of this phenomenon, but unconcious – principles of intertextual interaction between musical works. The conclusion is made, that today it is necessary to develop the algorithm of work with such compositions because there is a great number of similar works in modern musical world, revise previously offered hypothesis concerning their attribution. Approbation of the proposed study algorithm is presented on the base of the analysis of different samples according to their peculiarities, identified as: conscious allonymy (N. Chedeville's sonatas) and unconscious allonymy (“signor Ber's” sonatas). The conclusion is made, that the entity of the analysis of the unconscious allonymy works is in the attempt of distinguishing their real author, so the method of stylistic attribution can be important. The entity of the analysis of the conscious allonymy works is in the attempt of distinguishing the style of a real and declared author, so the comparative approach can be important. Relying on the results of the analysis the specifics of these compositions in the context of the issues of authorship and author's style, evolution of a genre and a place in the works of a real author were determined.	uk_UA
dc.description.abstract	У дисертації вперше в музикознавстві розглянуто феномен алонімії – специфічного явища, що характеризується підписуванням твору іменем іншого композитора, який реально існує або колись існував. Доведено, що, виступаючи окремим випадком проблеми авторства загалом, алонімія охоплює широке коло питань. Серед них теоретичні аспекти стилю, стилістики, стилізації, стильових показників історичних епох, композиторських шкіл, індивідуальних стилів композиторів. Констатовано, що у мистецтвознавчому, зокрема музикознавчому контексті явище алонімії дотепер не ставало предметом окремого наукового дослідження. Проте підкреслено, що сама історія алонімії сягає глибини віків. Цілком можливо, що ця практика виникла з появою поняття «авторства» та безпосередньо залежить від філософського і релігійного розуміння цього терміну в різні історичні епохи. У роботі розкрито, що за формою підпису алонім пов’язаний з тенденцією вигаданих імен, за змістом – з явищем містифікації. Дослідження музичної алонімії ініціювало необхідність виділення механізму класифікації алонімних творів за кількома ознаками, що свідчить про існування певної системи зв’язків між такими творами. Виокремлено свідому алонімію, здійснену з волі дійсного автора, та позасвідому, що виникає як результат помилки. Дослідження алонімії свідомої природи, заснованої на техніці стилізації, ініціювало необхідність виділення механізму застосування «чужого стилю» у контексті цього явища, а позасвідомої – принципу інтертекстуальної взаємодії між музичними творами. Доведено, що мета аналізу творів позасвідомої алонімної природи полягає у спробі визначення їхнього дійсного автора, тож важливим є метод стильової атрибуції. Мета аналізу творів свідомої природи полягає у спробі визначення стилю дійсного та заявленого авторів, тож важливим є компаративний підхід. За результатами аналізу визначено специфіку алонімних творів у контексті проблем авторства та авторського стилю, еволюції жанру та місця у творчій спадщині дійсного автора.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.publisher	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського	uk_UA
dc.subject	авторство, алонімія, містифікація, стилізація, свідома алонімія, позасвідома алонімія, алгоритм аналізу	uk_UA
dc.title	Алонімія в музиці: історія, теорія, методика дослідження	uk_UA
dc.title.alternative	Allonymy in music: history, theory and methods of the study	uk_UA
dc.type	Other	uk_UA