Григоріанський хорал у сучасному науковому дискурсі : історія, теорія, практика

Загнітко, Катерина Миколаївна

dc.contributor.author	Загнітко, Катерина Миколаївна
dc.date.accessioned	2020-11-19T08:42:18Z
dc.date.available	2020-11-19T08:42:18Z
dc.date.issued	2017
dc.identifier.citation	Загнітко К. М. Григоріанський хорал у сучасному науковому дискурсі : історія, теорія, практика : дис. на здоб. наук. ступеня канд. мистецтвознавства : 17.00.03 – Музичне мистецтво / К. М. Загнітко ; М-во культури України. ЛНМА імені М. В. Лисенка.– Львів, 2016. – 210 с.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2388
dc.description	In the current thesis the Gregorian chant in the context of the lithurgy art content, performing interpretation, and contemporary music theory discourse is investigated. The history of development of the Western monody throughout Medieval Age and the occurrence’s evolution in further centuries is represented integrally. The peculiar role of notation in understanding of musical self of the Gregorian chants gets marked out. Latin ceremonial did influence Ukraine. In particular, cultural links with European countries widened as the result of the baptism of Kievan Rus’. The consequences of the cooperation with the West are traced in the historical sources, in the approach to adopting the musical notation system, as well as in the inclusion of the Western hymns in the Ukrainian liturgy irmologions. The presence of Roman-Catholic ritual in Ukraine is the most clearly supported by a number of evidences of Gregorian chant; in particular, L’viv is considered to contain one of the most extensive preserved note-containing manuscript collection. A diversity of forms, local kinds, and chronological extentions of the Western neume notation are investigated. A significant methodology used for this is the comparison of different notation systems, which is based on the manuscripts of different territorial origins and involves those from L’viv that constitute an important source. Grounding on the analysis of some pieces of the L’viv collection some specific graphic peculiarities of the basic neumes and their similitude to the local European centers were found. The analysis of melodic interpretation of the neumes reveals presence of the elements of contemporary music theory, in particular, tonal and rhythmic components. This caused an active scholar discourse, focused on the research of the peculiarities of mode-rhythmic component of the Western monody. The availability of the liturgy repertoire in its oldest original written form, the neumes, ispired the activation of performance practice and return to the antique genres and forms of singing in certain centres and the further call forth to restoration of the Gregorian chant tradition. On this basis, in the middle 19th century active liturgy movements were founded; they invoked to research the Western monody on the basis of the repertoire of the oldest examples available. A certain role in the aforementioned process belonged to the Vatican issues, which were perceived ambiguously and caused strong discourse concerning the most crucial point in interpretation of the old Roman Catholic chants. The new domain in the analysis of the Western monody, namely, the Gregorian semiology, developed by Fr. Eugène Cardine in the middle 20th century, was explored. Analytical observation and the conclusions of the Cardine’s school spur the restoration of the old forms and are in use in the performance practice. There exist tens of vocal ensembles in a number of national schools. This way, in the process of the general research we recognize the significance of Gregorian chant in the millenium-long development history of the Western and Eastern European musical art. In the current context, the presence of Roman Catholic customs in L’viv indicated the inclusion of Ukraine to the European cultural space and propelled more profound studies of the current problem in scholar discourse within Ukrainian musicology.	uk_UA
dc.description.abstract	У дисертації розглянуто григоріанський хорал в контексті літургійномистецького змісту, виконавської інтерпретації і сучасного музично-теоретичного дискурсу. Цілісно представлено історію розвитку західної монодії впродовж середньовічного періоду з подальшою еволюцією цього явища у наступні століття. Досліджено різноманітні форми, локальні різновиди і хронологічні виміри західної невменної нотації. В цьому важливим методом є порівняння різних нотаційних систем на основі рукописів різного територіального походження, зокрема львівських, які є цінним джерельним матеріалом. Аналіз мелодичного прочитання невменного запису виявляє присутність елементів сучасної музичної теорії, зокрема, звуковисотної та ритмічної складових, що зумовило активну наукову полеміку, зосереджену довкола вивчення специфіки ладо-ритмічної компоненти західної монодії. Досліджено новий напрямок аналізу західної монодії – григоріанської семіології, розробленої о. Еженом Кардіном у середині ХХ ст. Аналітичні спостереження і висновки школи Кардіна стимулюють відновлення давніх форм і використовуються у виконавській практиці, про що свідчать десятки вокальних ансамблів різних національних шкіл.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.publisher	Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка	uk_UA
dc.subject	григоріанський хорал, невма, нотація, графічні форми, семіологія, модус, ватиканські видання, львівські рукописи	uk_UA
dc.title	Григоріанський хорал у сучасному науковому дискурсі : історія, теорія, практика	uk_UA
dc.title.alternative	Gregorian Chant in the Contemporary Scholar Discourse: history, theory, performance practice: history, theory, implementation	uk_UA
dc.type	Other	uk_UA