Літургічний контекст піснеспівів Воскресної Утрені (на матеріалі українських ірмологіонів XVII–XVIII ст.)

Юсипів, Наталія Яківна

dc.contributor.author	Юсипів, Наталія Яківна
dc.date.accessioned	2020-11-23T13:08:30Z
dc.date.available	2020-11-23T13:08:30Z
dc.date.issued	2017
dc.identifier.citation	Юсипів Н. Я. Літургічний контекст піснеспівів Воскресної Утрені (на матеріалі українських ірмологіонів XVII–XVIII ст.) : дис. на здоб. наук. ступеня канд. мистецтвознавства : 17.00.03 – музичне мистецтво / Н. Я. Юсипів ; М-во культури України. ЛНМА імені М. В. Лисенка.– Львів, 2017. – 212 с.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2394
dc.description	The thesis presents a historical overview of the main stages of morning prayers and the formation of a liturgical cycle of an epoch period in the Byzantine tradition. Matins, the basis of which is to glorify the Resurrection mystery, had a difficult way of formation, relying on the experience of preChristian practices synagogue ceremony, the Syrian experience and religious practices of antiquity. That is convinced by the symbolism and structure of the morning service, its deep meaning and perfection. After adopting Christianity, Kievan Rus’ borrowed a set of worships from Byzantium, among which matins had a prominent place. Accordingly, the numerical repertoire of matins in the monuments of Kievan Rus’ and early modern epoch is found out: in the liturgical books and musical collections. The list also contains the review of the ordinances up to the establishment of matins movements in typicon by I. Dolnytsky (XIX c.). Due to the implementation of linear musical notation in Ukraine at the end of the XVI century, the innovative liturgical collections – music linear irmologions appeared where the most common chorister repertoire in accurate reading was recorded. On this basis, the chants that had an important place in the Ukrainian liturgical practice of the early modern epoch, as well their hierarchies were found. For a detailed analysis the samples of variable and constant chants were selected, which are often recorded in irmologions and represent the various types of melodies, from small forms "Lord God" to the vast serioso antiphons, such as "Angelic Cathedral", polyeleis, the Great Doxology. At the musical analysis octoechos cycle "God is Lord" of the Kyiv, Volyn, and Bulgarian chants their connection with the melos of the Byzantine church chants. The octoechos cycle of serioso antiphons performed before reading the Resurrection Gospel is analyzed, the certain patterns are found: melodic fluidity, the culmination with a gradual expansion of the range, the meter-size ratio with the syllabic poetic text. The very melody aligns metric chants that literally fill the trilobate metric grid. Thus, the irregular structure of the poetic text gets the perfect shape at the whole antiphon level, which is the important form-building means for the cycle. "Angelic Cathedral", polyelei, and the Great Doxology are in the official part of matins. In the liturgical rite the polyelei is performed on feasts that have the great vespers and the great matins. There are two forms of its record – the Great polyelei and the Small one. Familiarization with the polyelei options, noted in the other irmologions reveals their relationship, indicating the formation of a unified stylistic content of the sacred repertoire. The Great Doxology consists of two contrast parts: a joyous and solemn one and a penitential one, but the melodic line unites them. Analysis of matins chants shows the close relationship of the form and the artistic filling of the theological content. Thus, in the general search and on the base of the complex analysis the integrity of liturgical and musical and poetic components of matins chants is found, confirming the art importance of the sacred monody. The combination of these factors provides matins chants a harmony and aesthetic perfection.	uk_UA
dc.description.abstract	У дисертації здійснено історичний огляд основних етапів розвитку ранішнього богослужіння у візантійській традиції на прикладi утрені, основою якої є прослава таїнства Воскресіння Христового. Вивляємо чисельний репертуар утрені у пам’ятках Києворуської і ранньомодерної доби: у богослужбових книгах, нотованих збірниках. До цього списку також залучено огляд уставів аж до утвердження послідувань утрені у типіконі о. І. Дольницького (ХІХ ст.). Завдяки впровадженню в Україні наприкінці XVI ст. лінійного нотопису виникли новаторські літургійні збірники – нотолінійні ірмологіони, в яких зафіксовано найуживаніший півчий репертуар у точному прочитанні. Для детального аналізу відібрано зразки змінних і незмінних піснеспівів, які найчастіше фіксуються в ірмологіонах і представляють різні типи мелосу. В процесі дослідження відзначено літургічний контекст піснеспівів утрені, який підкреслюється музичними засобами: гнучкістю мелізматичного викладу, метроритмічними та ладово-інтонаційними засобами, комбінаторикою поспівкового матеріалу. Музичний аналіз вибраних жанрів утрені виявляє також зв’язок із мелосом візантійських церковних піснеспівів. Порівнюючи вибрані ірмолойні піснеспіви утрені із зразками пізнішої доби, виявляємо їх подібність, але, водночас, і спрощення мелодики. Водночас відзначаємо тісний зв’язок форми і мистецького наповнення піснеспівів із богословським змістом. Сукупність дії цих чинників надає напівам утрені гармонійності та естетичної досконалості.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.publisher	Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка	uk_UA
dc.subject	монодія, ірмологіон, типікон, утреня, піснеспів, літургійний спів, осмогласся, антифон	uk_UA
dc.title	Літургічний контекст піснеспівів Воскресної Утрені (на матеріалі українських ірмологіонів XVII–XVIII ст.)	uk_UA
dc.title.alternative	Liturgy chants context of Resurrection Matins (based on the Ukrainian Irmologions of XVII–XVIII c.)	uk_UA
dc.type	Other	uk_UA