Стильова еволюція жанру баянної сонати у східнослов’янському інструментальному мистецтві другої половини ХХ – початку ХХІ століть

Радко, Юрій Іванович

dc.contributor.author	Радко, Юрій Іванович
dc.date.accessioned	2020-11-24T09:32:38Z
dc.date.available	2020-11-24T09:32:38Z
dc.date.issued	2019
dc.identifier.citation	Радко Ю. І. Стильова еволюція жанру баянної сонати у східнослов’янському інструментальному мистецтві другої половини ХХ – початку ХХІ століть : дис. на здоб. наук. ступеня канд. мистецтвознавства : 17.00.03 «Музичне мистецтво» / Ю. І. Радко ; М-во культури України. ЛНМА імені М. В. Лисенка.– Львів, 2019. – 273 с.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2408
dc.description	This thesis research is a study of bayan sonata genre in East Slavic instrumental art of the second half of the XX – early XXI centuries. The research describes the main stages of sonata genre origin and evolution. It also reveals individual composer's approaches to sonata formation, interaction of different genres and their influence on the concept of sonata. General principles of thematic structure, functions, peculiarities of development and their influence on sonata formation have been analyzed as well. Sonata formation is revealed from the perspective of dialectical principle of musical material interaction and personalization of thematic opposition. Based on the research of leading musical experts – an integral presentation of bayan sonata formation and development of the second half of the XX – early XXI centuries, was created. We also made an overview of research works dedicated to genrestylistic, texture, rhythm-formular, timbral and folklore features of bayan sonata. During a long period of its development sonata genre has absorbed a considerable number of processes and phenomena of different eras. In the ХХ– ХХІ century sonata genre still inhere the technical-style concepts of composers’ thinking. In bayan sonata, composers primarily rely on instrument expressive capabilities, conventional classic fundamental techniques, as well as on introduction of new figuratively-compositional approaches and phonation methods. These factors enrich bayan sonata in invariance of drama genre and artistic image The genre concept of bayan sonata, which the author treats as a genre that formed in the second half of the twentieth century, is due to the individualized features of the author's concept, national tradition, musical language and bayan constructive capabilities development, due to which the latest technical phonation techniques have been invented, and the richness of the tone and instrumental dynamics creates a range from «conventional», «da camera (chamber)» sonata to an «orchestra» one. Musical theme in the bayan sonata was revealed to play a significant role both in formation and in artistic reproduction of the composition content. Bayan sonata can be characterized by clear theme contrast, free structure dismemberment and richness of invariant constructions. The multi genre character of bayan sonata was also considered. Genre synthesis became a widespread phenomenon of composer's concept in bayan sonata. Particular attention is paid to the synthesis of poem and ballads genres in bayan sonata. The architectonics and historical backgrounds of poem and ballad development, as well as their reflection in instrumental music, have been considered. The overall impact of poem and ballads genres on sonata form was also revealed. With the improvement of the bayan’s design, the timbre plays an important role in the bayan sonata, which led to the using of the term «timbreform» (according to D. Shulgin). The bayan’s temporal possibilities allow the composers to experiment actively with the colourful enrichment of musical tissue, in particular, at the formative and structural levels. A striking example of the timbre fundamental principle is «sonata» for the bayan by E. Podgaits. The composer uses the colourful technique of bisbigliando for the timbral development of the composition. It was noted the artistic palette of the bayan art of the XX – early XXI centuries through the prism of academization of the bayan and the development of the composer’s technique at the expense of emergence of the innovative methods of sound production. It was found out that the performing style is a historical category, and with the tendency to using of the innovative techniques and the improvisational manner of performing, historical styles are more evident through a personalized individualized character. In the bayan art, it is manifested on the basis of the transition from the intonation-singing manner of performing to accent-shock, improvisational. The significant influence on the stylistic peculiarities of performing is played by national and regional bayan schools. It was revealed the features of the interpretation of the bayan sonata of the second half of the second half of the XX – early XXI centuries, the leading performers of the present (M. Rizol, F. Lips, O. Sharov, O. Dmytriev, V. Zubytskyi, Yu. Shyshkin, P. Feniuk, M. Viaiuriunen, A. Nyzhnyk, A. Gainulin, J. Purits, P. Marich).	uk_UA
dc.description.abstract	Дисертація є дослідженням жанру баянної сонати у східнослов’янському інструментальному мистецтві другої половини ХХ – початку ХХІ століть. Розглянуто основні етапи зародження та еволюції жанру сонати. Виявлено індивідуальні композиторські підходи щодо формотворення, взаємодії різних жанрів та їх вплив на поняття сонатності. Проаналізовано загальні принципи тематичної структури, функції, особливості розвитку, їх вплив на формотворення. Сонатна форма розглядається за діалект-тичним принципом взаємодії музичного матеріалу, персоніфікації тематичного протиставлення. Створено цілісне уявлення про формування та розвиток жанру баянної сонати другої половини ХХ – початку ХХІ ст. на основі досліджень провідних музикознавців. Здійснено огляд праць, у яких розглядаються жанрово-стилістичні, фактурні, ритмо-формульні, тембральні та фольклорні особливості баянної сонати. Зазначено жанровий концепт баянної сонати, названо загальні поняття, які відображають певні структурні та формотворчі особливості цього жанру на основі індивідуальних зразків композиторської творчості. Виявлено, що музичний тематизм у баянній сонаті відіграє важливу роль як у формотворенні, так і у художньо-образному відтворенні змісту твору. Доведено, що рушійною силою динамічного розвитку баянної сонати є конфліктність та глибина суперечностей образних сфер, які перебувають у діалектичній взаємодії. Тембральні можливості баяна дають змогу композиторам активно експериментувати з колористичним збагаченням музичної тканини, зокрема, на формотворчому та структурному рівнях. Відзначено виконавську палітру баянного мистецтва ХХ – початку ХХІ ст. крізь призму академізації баяна та розвитку композиторської техніки за рахунок появи інноваційних прийомів звуковидобування.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.publisher	Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка	uk_UA
dc.subject	соната, сонатна форма, баянна соната, баянне мистецтво, стильова еволюція, жанр, жанрова модифікація, жанрова класифікація, 18 формотворення, композиторська творчість, виконавський стиль, інтерпретація, східнослов’янське інструментальне мистецтво	uk_UA
dc.title	Стильова еволюція жанру баянної сонати у східнослов’янському інструментальному мистецтві другої половини ХХ – початку ХХІ століть	uk_UA
dc.title.alternative	Style evolution of bayan sonata genre in Eastern Slavic instrumental art of the second half of the XX – early XXI centuries	uk_UA
dc.type	Other	uk_UA