Музично-стилістичні особливості розвитку візантійської, слов’яно-руської та української монодії (на матеріалі самогласних стихир Преображення)

Міщенко, Іван Михайлович

dc.contributor.author	Міщенко, Іван Михайлович
dc.date.accessioned	2020-11-24T09:37:43Z
dc.date.available	2020-11-24T09:37:43Z
dc.date.issued	2019
dc.identifier.citation	Міщенко І. М. Музично-стилістичні особливості розвитку візантійської, слов’яно-руської та української монодії (на матеріалі самогласних стихир Преображення) : дис. на здоб. наук. ступеня канд. мистецтвознавства : 17.00.03 Музичне мистецтво / І. М. Міщенко ; М-во культури України. ЛНМА імені М. В. Лисенка.– Львів, 2019. – 276 с.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2409
dc.description	Thesis is a research of musical stylistic features of Byzantine-Slavic church chants on the example of Transfigration stichera idiomela. The evolution of Ukrainian liturgical singing, which has passed centuriesold way of self-awareness and self-expression is highlighted. This is observed in the variety of music material recorded in a large number of annotated collections with the help of adapted note systems (kulyzmyanа and linear notation). The question of Slavic Rus reception with the Byzantine prototype interaction remains relevant and requires deeper scientific research, which is possible only with the involving of a wide range of Slavic and Greek-Byzantine sources. The hymnography of the Transfiguration service is viewed in the context of the theological Church doctrine development about this biblical event, which has formed a complete cycle of musical poetic material. The focus of the study is on the sticheron genre, stylistic and compositional construction of which reflects the general features of the Byzantine art aesthetic space. It is done the review of holiday service repertoire according to Greek and Slavic notated and not noted codes, which illustrate the long process of hymnographic material forming and structuring according to the statutory headings that formed the basis of the Byzantine Transfiguration service. Basic principles of the Greek-Byzantine and Slavic Rus church eight modes system are revealed. The main musical sign of it is the classification of church chants by echos (glas) according to their morphological structure based on the musical laws of sound level and temporality. The evolution of Byzantine semiography and Byzantine musical thinking, which is also considered in the context of the contemporary singing practice of the Greek Orthodox Church, is presented on the basis of the theoretical treatises and annotated monuments. The Slavic Rus reception of Byzantine church chants is also analyzed; it absorbed the main components of the Byzantine church monody and formed its own vision of the musical theoretical component of significant singing. The methodological foundations, in particular, the differences of the twentieth-century scientific schools in views on the development of melody and semiography of church chants, balanced by the researchers of our time, which are based on a comparative retrospective analysis with the use of the best samples of Byzantine half technique using music, are outlined. On the example of idiomela stichera of Transfiguration it is considered and applied different approaches to reading of neumatic signs which is accompanied by the formation of a common plane for the comparative analysis of neumatic and linear semiographies. The study uses a number of musical manuscripts, the material of which indicates the richness of musical components of ancient church chants, their sophisticated rhythmic and melodic drawings. The results of the work outlined in our transcriptions, followed by appropriate analysis. There are studied the regularities of the Transfiguration sticheron structure (features of musical movement, in particular, identity, contrast, tones, rhythmic and metric drawings, etc.), which makes it possible not only to study the principles of shaping, but also more detailed reading of the particular music piece. Based on the manuscript material, a retrospective review of the neumatic fixation of the Greek and Slavic titles involving the transcripts of Chourmouzios the Chartophylax (illustrating special features of the musical components of ancient church chants, which mostly in modern versions are not reflected), is made. The peculiarities of the correlation between the text and the music of the church chants, where, through musical expressive means, are conveyed the basic theological ideas expressed in the text to the listener, are studied. Particular attention is paid to the theme of the kalophonic style, which is characterized by new forms of sticheron composition (anagrammatisma, epiphonіma, kratima, musical and rhetorical figures) where the accents of the church chant are shifted from the verbal text to the musical component. It was discovered the involvement in Renaissance music and the beginning of Baroque of kalophonic elements. The features of the analysis of the kalophonic genre, which involves finding the structural portion of the work primarily through the musical component, are outlined. A key role here is played by fixing a metric division, that is revealing intuitive pulsation as the result of an artistic combination of metric drawings.	uk_UA
dc.description.abstract	Дисертація є дослідженням музично-стилістичних особливостей візантійсько-слов’янських церковних піснеспівів на прикладі розвитку самогласних стихир Преображення. Здійснено огляд репертуару за грецькими та слов’янськими нотованими і ненотованими кодексами, що сукупно ілюструють процес формування жанрової структури празника. Розкрито головні засади греко-візантійської та слов’яно-руської системи осмогласся, а на основі теоретичних трактатів та нотованих пам’яток представлено еволюцію візантійської семіографії. Простежено шляхи слов’яно-руської рецепції візантійських піснеспівів, що ввібрала в себе основні складові візантійської сакральної монодії та сформувала власне бачення музичної-теоретичного змісту знаменного співу. На прикладі самогласних стихир Преображення розглянуто та застосовано різні підходи до прочитання невменних знаків, що супроводжується формуванням спільної площини для порівняльного аналізу з лінійними нотописом, зокрема репертуаром українських ірмологіонів. Проведено дослідження закономірностей будови самогласних стихир Преображення (особливостей музичного руху, зокрема тотожності, контрасту, ладо-тональної системи, ритмічного та метричного малюнків та ін.), що уможливлює не лише вивчення принципів формотворення, але й детальніше прочитання конкретного музичного твору. На основі рукописного матеріалу проведено ретроспективний огляд невменної фіксації грецького та слов’янського наславника із залученням транскрипцій Хурмузія Хартофілакса. Виявлено особливості кореляції між текстом та музикою піснеспівів, де за допомогою музичних виразових засобів відображаються основні ідеї богословського змісту.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.publisher	Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка	uk_UA
dc.subject	візантійська семіографія, транскрипція, осмогласся, самогласні стихири, слов’яно-руська монодія, калофонічний спів, кулизмяна нотація, київська мензурально-лінійна нотація, Преображення, ірмологіон	uk_UA
dc.title	Музично-стилістичні особливості розвитку візантійської, слов’яно-руської та української монодії (на матеріалі самогласних стихир Преображення)	uk_UA
dc.title.alternative	Musical and stylistic features of Byzantine, Slavic Rus and Ukrainian monody development (based on the material of Transfiguration stichera idiomela)	uk_UA
dc.type	Other	uk_UA