Китайська оркестрова духова музика у контексті діалогу культур

Ден, Цзякунь

dc.contributor.author	Ден, Цзякунь
dc.date.accessioned	2020-11-25T11:44:06Z
dc.date.available	2020-11-25T11:44:06Z
dc.date.issued	2019
dc.identifier.citation	Ден Цзякунь. Китайська оркестрова духова музика у контексті діалогу культур : дис. на здоб. наук. ступеня канд. мистецтвознавства : 17.00.03 Музичне мистецтво / Цзякунь Ден ; М-во культури України. ЛНМА імені М. В. Лисенка.– Львів, 2019. – 193 с.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2411
dc.description	The purpose of the study is to conceptualize the Chinese orchestral wind music phenomenon in the context of the dialogue by West and East cultures. To this end, the peculiarities of the development and characteristics of the Chinese orchestral wind music phenomenon through the prism of the dialogue by West and East cultures are explored. For the first time, the term «timbre and intonation semantics» and its models, as well as analytical materials for the study of Chinese orchestral wind musical works and semantics and stylistics of wind instruments in Chinese symphonic music were introduced into the scientific circle. The scientific novelty of the work is determined in the integrated approach to the study of Chinese and European orchestral art; in introducing into the Ukrainian musicology historical data and analytical research of Chinese orchestral wind music; in concluding a comparative view of European and Chinese orchestral music in terms of semantics and expression of wind instruments. The practical significance of the work is the possibility of using its materials in the training courses «History of World Music», «History of Orchestral Wind Art» and others in the music higher education institutions. The musical art through the prism of the concept of dialogue and identifies problems are analyzing in the first chapter. The problem of the theory of communication in the projection of culture as the main outline of the dissertation, the concept of «dialogue» and «text» of culture as a philosophical and musical study basis are studied. The contemporary Ukrainian-Chinese musicological thought as a representative of intercultural dialogue was studied. The problem of stylistics in contemporary music in the context of the modern understanding of the concept of the text in the concept of dialogue is analyzed. The second chapter is devoted to the analysis of China orchestral wind art as a phenomenon of the cultural continuum. A historical retrospective of the orchestral tradition in the history of Chinese musical culture has been made. The development history of the China orchestral wind art as «European model» is traced and the role of Robert Gart in this process is singled out. The value of military wind art of modern China as a factor for the development of musical-militaristic and spectacular cultures is shown. Particular attention is paid to the role of the personality of the conductor-composer as the creator of Chinese orchestral wind music. The aesthetics and stylistics in modern orchestral wind music of China by the following criteria are analyzes third chapter: national-specific melos and European instrumental genre as the basis of musical stylistics, national aesthetics in the specifics of instrumental expression, the creative role of the instruments of the orchestra: between the European-style tradition and modern vision, orchestral spiritual music as the military symbolism of China, the diversity of national-specific themes in original works and translations. A comparative analysis of the timbre and intonation semantics of wind instruments in symphonic music as a reflection of the musical thinking of the West and the East was carried out in the fourth section on the following points: wind instruments semantics in national-mental music, the timbre and intonation models of the brass parties as «sign» European-Chinese whims, the synthesis of universal and national musical thinking in the works of ethnic tradition. The conclusions concluded that the main carrier of national character is the orderly organization of melodic voices, primarily in soloist parties and in separate solo instruments of the orchestra, timbre semantics and expressiveness which are interpreted accordingly, both to the European and to the Chinese traditions. The most original, from the view point of the cultures dialogue and the comparison of musical systems, is the introduction into the European sample brass orchestra the national-specific instruments, such as pi-pas, Chinese dumbbells, imitation of Chinese horns with horns, etc. These traits are clear indications of the balance between «western» and «eastern» cultures as an equilibrium of the tendencies of acculturation and inculturation in contemporary Chinese academic music.	uk_UA
dc.description.abstract	Дисертація є дослідженням особливостей розвитку та характерних рис феномену китайської оркестрової духової музики крізь призму діалогу культур Заходу і Сходу. У роботі проаналізовано музичне мистецтво крізь призму концепції діалогу, опрацьовано питання теорії комунікації у проекції на культуру. Вивчено сучасну українсько-китайську музикознавчу думку як репрезен-тант міжкультурного діалогу. Проаналізовано проблему стилістики в су-часній музиці у контексті сучасного розуміння поняття тексту у концепції діалогу. Проаналізовано оркестрове духове мистецтво Китаю як феномен культурного континууму. Здійснено історичну ретроспективу оркестрової традиції в історії музичної культури Китаю. Простежено історію розвитку оркестрового духового мистецтва Китаю «європейського зразка». Пока¬за-но значення військового духового мистецтва сучасного Китаю як фактору розвитку музично-мілітарної і видовищної культур. Окрему увагу зверне-но на роль особистості диригента-композитора як творця китайської ор-кестрової духової музики. Здійснено аналіз естетики та стилістики у сучасній оркестровій духо-вій музиці Китаю за такими критеріями: національно-характерний мелос та європейська інструментальна жанровість як основи музичної стилісти¬ки, національна естетика у специфіці інструментального вираження, творчі амплуа інструментів оркестру: між європейською традицію та сучасним, оркестрова духова музика як військова символіка Китаю, розмаїття націо-нально-характерного тематизму в оригінальних творах та перекладах. Здійснено компаративний аналіз темброво-інтонаційної семантики духо¬вих інструментів у симфонічній музиці як відображенні музичного мис¬лення Заходу та Сходу з наступних точок зору: семантика духових інстру¬ментів у національно-ментальній музиці, темброво-інтонаційні моделі духо¬вих партій як «знакові» європейсько-китайські перегуки, синтез універ¬сального та національного музичного мислення у творах етнічної традиції.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.publisher	Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка	uk_UA
dc.subject	китайська оркестрова духова музика, духовий оркестр, інструмент, творче амплуа, темброво-інтонаційна семантика, діалог культур	uk_UA
dc.title	Китайська оркестрова духова музика у контексті діалогу культур	uk_UA
dc.title.alternative	Chinese orchestral wind music in the context of the dialogue of cultures	uk_UA
dc.type	Other	uk_UA