dc.contributor.author |
Борух, Ірина Михайлівна |
|
dc.date.accessioned |
2020-11-25T13:40:38Z |
|
dc.date.available |
2020-11-25T13:40:38Z |
|
dc.date.issued |
2020 |
|
dc.identifier.citation |
Борух І. М. Програмність в українській скрипковій музиці: історичний, соціокультурний і естетико-стильовий аспекти : дис. на здоб. наук. ступеня канд. мистецтвознавства (доктора філософії) : 17.00.03 «Музичне мистецтво» / І. М. Борух ; М-во культури та інформаційної політики України. ЛНМА імені М. В. Лисенка.– Львів, 2020. – 277 с. |
uk_UA |
dc.identifier.uri |
http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2416 |
|
dc.description |
The dissertation is dedicated to the study of program compositions of
Ukrainian composers for violin solo and for violin and piano – beginning with
cycles and concert plays – to children’s miniatures. Ukrainian violin music has
repeatedly become the subject of research in various areas of musicology, but
its program component has only been partially considered and still has not
received a detailed and integral analysis.
In the dissertation we have made an attempt to classify program compositions. We have traced the regularities of formation and functioning of such
program modes as: folklore genre, periphrastic, psychologically-tuned, figuratively-tuned, onomatopoeic, portrait, pictorial, storyline, generalized-figurative,
symbolic-figurative, sacral and dedication-mode. The appeal of the composers
of the 19th and early 21st centuries to the mentioned modes became a trend,
which is covered in the research in the diachronic aspect. The tendencies in the
use of these modes were suggested by personal psychological and creative
impulses of artists, as well as the general atmosphere of one or another era, its
socio-cultural priorities, general music and stylistic peculiarities.
Suggested in the research methodology analysis is based on the interdisciplinary approach and understanding programming as a principle of composer’s
mentality based on the approximate or precise specification of the figurative
content in an instrumental composition, through its title (or extended explanation, an epigraph, etc.), with the purpose of a listener’s psychological background for music perception.
The founders of the violin program music – amateurs and professional
composers – introduced figurative content specifics primarily through the
national folklore sources. This tendency proved to be very durable. In the
Soviet times it was supplemented by “international” samples.
Patriotic heroism entered the violin program literature, as a reflection of
historical moments, legendary motifs, memorable events, etc. in its titles. This
thematic line initiated from the ancient folk-instrumental compositions about
Dovbush. The tendency of dedication composition devoted to an outstanding
and nationally bound individual was firmly established.
In the 1960s, the tendency of folk authentication in the specifically figurative themes of violin music was revived again – in the line with the “new
folklore wave” of national art and postmodernist stylistics. At various stages of
the violinrepertoire, the Ukrainian composers showed great interest in the
implementation of images from the sphere of literature and other arts.
During the years of independence, there was a tendency in the appearance
of new program ideas, causedby the freedom of religion, propensity to mythology and the multifaceted figurative symbolism, the need to respond to important social changes, the realities of the present day.
The organic inclination to programming is typical to the children's violin
literature. Like the others, the Ukrainian composers try to get children interested in the ordinary everyday objects and images of nature and environment,
familiar characters and feelings. They also make an attempt to accustom the
young generation to the “national image of the world”. In the Soviet time, there
were a few cases of conformism, but this was a general artistic tendency. In our
time, the program violin creativity for children continues to evolve, using the
modern stylistics (including jazz).
The analyzed violin pieces testify the diversity of program variety of the
titles, which were applied due to a wide range of stylistic means (individual
and general), as well as the specific techniques and methods of playing the
violin, which thanks to the programming have been significantly enriched.
An important regularity characteristic of many composers was the complementarity of the genre definition and program title. Another regularity of the
violin program music is the intersection or stratification of modes in specific
works. This is explained, first of all, by the convention of this classification (as,
after all, of any artistic classification), as well as by the versatility of the artistic
conceptions of some authors. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Дисертацію присвячено вивченню програмних творів українських
композиторів для скрипки соло та для скрипки й фортепіано – від циклів і
концертних п’єс до дитячих мініатюр. Українська скрипкова музика неодноразово ставала об’єктом досліджень у різних напрямках музикознавства, проте її програмна складова розглядалася лише частково й досі не
отримувала окремого цілісного аналізу.
В роботі зроблено спробу класифікації програмних творів, а саме,
досліджено закономірності формування й побутування таких програмних
модусів: парафрастичного, психологічно-настроєвого, зображально-настроєвого, звуконаслідувального, портретного, образотворчого, сюжетнофабульного, узагальнено-образного, символічно-образного, сакрального і
модусу-присвяти у скрипковій музиці різних жанрів. Звернення композиторів ХІХ – початку ХХІ століть до названих модусів набуло характеру
тенденцій, що висвітлюються в роботі в діахронічному ракурсі. Вони
були спричинені суспільно-політичними і культурно-історичними умовами, національними архетипами і ментально-духовними устремліннями,
педагогічними та репертуарними потребами і запитами, особистісними
авторськими мотивами тощо.
Запропонована в дисертації методика аналізу ґрунтується на міждисциплінарному підході та розумінні програмності, як принципу композиторського мислення, заснованого на приблизній або точній конкретизації
образного змісту в інструментальному творі через його назву (або розширене пояснення, епіграф тощо) з метою психологічної підготовки реціпієнта до його сприймання. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA |
uk_UA |
dc.publisher |
Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка |
uk_UA |
dc.subject |
програмність, модус, скрипка, фортепіано, твір, композитор, тенденція |
uk_UA |
dc.title |
Програмність в українській скрипковій музиці: історичний, соціокультурний і естетико-стильовий аспекти |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Programming in Ukrainian violin music: historical, sociocultural, aesthetic and stylistic aspects |
uk_UA |
dc.type |
Other |
uk_UA |