Короткий опис(реферат):
Дисертацію присвячено розкриттю жанрово-комунікативного та інтерпретативно-стильового аспектів феномену фотепіанної гри на прикладі актуальної фортепіанної творчості виконавців та композиторів кінця ХХ - початку ХХІ століття. Виокремлюється ігрова сутність сучасного академічного фортепіанно-виконавського мистецтва. Вперше в українському музикознавстві ігровий феномен фортепіанного мистецтва виокремлюється і вивчається як самостійна наукова проблема у широкому сенсі в соціокультурних інтерактивно-діалогічних умовах сучасності на філософських і музикознавчих засадах з метою розкриття її суті та нового розуміння.Здійснюється спроба типологізації різновидів сучасної фортепіанної гри. Виявляються актантні психологічні чинники ігрової творчості піаніста (артистична психотехніка уява, імпровізаційність), які забезпечують інтерактивну комунікацію піаніста. Пропонуються дефініції «музичне повідомлення піаніста», «жанрово-стильова таксономія фортепіанної гри», розробляється концепція творчої самореалізації піаніста, результатом якої стає виконавський твір як нова художня цілісність. Визначено поняття сучасної фортепіанної гри як особливого жанрово-комунікативного та інтерпретативно-стильового феномена, що розкривається як системне явище в умовах сучасної культури і являє собою комплекс специфічних психомоторних рухів-дій музиканта («піаніста-граючого»), адекватних його мисленню і необхідних для здійснення процесу звукотворення на фортепіано (роялі), втілення рольового художнього образу музичного твору, синтезуючи академічне і поза-академічне в жанрово-стильовій таксономії і актуальній комунікативній ситуації.
Суть розробки, основні результати:
Thesis is devoted to the disclosure of genre communicative and interpretive stylistic aspects of the piano playing phenomenon on the example of actual piano creativity of performers and composers of the late 20th and early 21st century. The game essence of modern academic art of piano performance is singled out. For the first time in the Ukrainian musicology, the playing phenomenon of piano art is distinguished and studied as an independent scientific problem in a broad sense in the social, cultural, interactive and dialogical conditions of the present on philosophical and musicological principles in order to reveal its essence and new understanding. An attempt is being made to typify the varieties of the modern piano playing. Actant psychological factors of the pianist’s artistic creativity (artistic psychotechnics, imagination, improvisation), which provide interactive communication of the pianist, are revealed. The definitions of the “musical message of the pianist”, “genre stylish taxonomy of the piano playing” are proposed, the concept of creative self-realization of a pianist is being developed, as a result of which the performing work becomes a new artistic integrity. The concept of modern piano playing is defined as a special genre communicative and interpretive stylistic phenomenon, which is revealed as a systemic phenomenon in the conditions of modern culture and represents a complex of specific psychomotor movements of a musician (“Playing Pianist”), adequate to his thinking and necessary for realization of the process of creative sound-making onthe piano (grand piano) of the role artistic image of a musical work, synthesizing academic and non-academic in the genre stylistic taxonomy and the actual communicative situation.