«МУЗИЧНИЙ ПОРТРЕТ», ЖАНРИ MÉLODIES І СHANSON В КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ФРАНСІСА ПУЛЕНКА

Abstract

Мета роботи – дослідити особливості взаємодії жанру «музичний портрет», французьких жанрів mélodie і chanson в камерно-вокальної творчості Ф. Пуленка, з іншими традиційними жанрами і мистецтвами авангарду. Вивчити специфіку синтезу жанрів, його вплив на еволюцією «музичних портретів». Методологія дослідження. Для розв’язання поставлених завдань були застосовані: компаративний метод, та метод аналогії – для виявлення типологічних паралелей між композицією творів літературного і музичного мистецтва, герменевтичний – для тлумачення музичних і поетичних текстів; аналітичний – для теоретичного аналізу музичних творів, культурно-історичні методи з метою осмислення динаміки історичних та соціокультурних процесів. Наукова новизна полягає в розширенні уявлень про взаємовплив традиційних жанрів і синтез жанрів мистецтв авангарду у камерно-вокальних портретах в творчості Ф. Пуленка, які не були достатньою мірою досліджені у вітчизняної музичної літературі. Аналіз текстових особливостей дає можливість підтвердження еволюційних процесів жанру «музичний портрет» на основі глибинних зв'язків між портретними жанрами, поєднання традицій і новаторства, старовинного і сучасного – жанрової еклектичності. Висновки. Аналіз вокальних творів Пуленка, створених в портретному жанрі, дає можливість зробити висновки, що композитор гармонічно поєднує жанри mélodie та chanson з іншими традиційними жанрами і мистецтвами авангарду, розвиває французькі традиції, надає інший вимір існування жанру «музичного портрету». За рахунок синтезу портретних жанрів, взаємодії їхньої програмності, і жанрів, що належать до традиційних французьких мистецтв авангарду, утворюється багатоплановість сприйняття. Унаслідок взаємодії текстів, контекстів, просторово-візуальних чинників, жанрової і стильової специфіки, значно посилюється емоційний вплив і візуалізація, що додає особливого національного колориту. Саме цей процес засвідчує загальну потребу комунікативних зв’язків мистецтв авангарду, що надає іншій вимір існування жанру психологічного музичного портрету, змінення площини погляду на об’єкт мистецтва.