Концепція образу Абі Варбурга в контексті культурологічних досліджень кінця ХХ-го - початку ХХІ-го століть

Abstract

Дисертація присвячена аналізові праць німецького історика культури Абі Варбурга в контексті їх рецепції в культурологічних дослідженнях кінця ХХ - початку ХХІ століть, на основі чого формулюється концепція образу А. Варбурга. Переосмислено поняття та інтерпретативний метод “іконології”, підкреслено відмінності в підході до образу А. Варбурга і його послідовників. З’ясовано, що засадничим у досліджуваній концепції є розуміння динамічної природи образу, що дозволяє осмислити образ без банального схематизування: як певний стан “латентної неполяризованої амбівалентності” між сприйняттям міфічно-релігійним і раціональним, свідомим і несвідомим образ набуває полярності через зустріч із людиною. Обґрунтовано етико-політичний вимір образу, де елементом кіно є не образ, а жест, що продемонстровано на прикладі експериментального проекту Абі Варбурга “Атлас образів Мнемозина”. Завдяки дослідженню образу в традиції Bildwissenschaft, що передбачає дисциплінарну детериторіалізацію, до якої схилявся А. Варбург, прагнучи заснувати культурно-історичну науку про образи (Kulturwissenschaftliche Bildgeschichte), розроблено адекватні інструменти для аналізу образу в культурі.