Концепції формоутворення костюму в західноєвропейському дизайні XX століття: витоки, розвиток, тенденції

Abstract

Дисертацію присвячено дослідженню концепцій формоутворення костюма в дизайні ХХ століття з виявленням витоків, розвитку та тенденцій. Дослідження проведено на зразках концептуальних формотворчих пошуків в промисловому та ексклюзивному дизайні одягу в західноєвропейській практиці дизайну одягу, включаючи роботи модельєрів із країн сходу, які працюють на європейському ринку. Проаналізовано теоретико-методологічні засади процесу формоутворення, на основі якого було виділено умови функціонування концепцій формоутворення та її складових в цьому процесі. Поетапно розглянуто утворення та розвиток концепцій формоутворення костюма в першій половині ХХ століття в умовах панування модернізму, в середині ХХ століття під час активного розвитку промислових підходів до проектування одягу та на зламі ХХ і ХХІ століть в межах постмодерністської парадигми в мистецтві, які відповідно були класифіковані. З’ясовано, що характеристика концепцій формоутворення відбувається за авторським задумом, принциповим напрямком, структурою форми, методами та прийомами формоутворення костюма. Виділено рівні процесу формоутворення, які узагальнено за пріоритетністю використання в різних концепціях формоутворення костюма. Результати дослідження порівняно із сучасними тенденціями та визначено перспективи подальшого розвитку формоутворення одягу