КУЛЬТУРОЛОГІЧНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ДАВНЬОСКАНДИНАВСЬКОЇ ТАНАТОЛОГІЇ

Abstract

Дисертацію присвячено дослідженню специфічних рис давньоскандинавського світогляду в уявленнях про смерть та потойбіччя у дохристиянську та ранньохристиянську добу. У роботі використано розгорнутий комплексний підхід до вивчення проявів архаїчної ментальності населення Скандинавії (на прикладі уявлень про смерть) із залученням джерел різних галузей наукового пізнання: археології, архаїчного мистецтва, наративної традиції, палеоетнографії, історичного мовознавства. Аналізується місце, яке займають в межах цієї ментальності уявлення про смерть та потойбіччя, зокрема в навантаженні релігійно-міфологічних образів та культово-ритуальних практиках, в соціальних стосунках та комунікативно-інформаційних моделях, образах архаїчного мистецтва тощо. Уточнено уявлення давніх скандинавів щодо просторового навантаження потойбіччя на основі семантики поховальної споруди. Охарактеризовано динаміку змін в образних втіленнях смерті та потойбіччя на прикладах пам’яток архаїчного мистецтва. Здійснено системний аналіз міфологічних персонажів, пов’язаних зі смертю та потойбіччям, та простежено їх ґенезу від ідеології бронзової доби до образів еддичних текстів. У роботі розкрито образ змія-дракона як символа потойбіччя на півночі Європи, що є дуже архаїчним і пронизує світоглядну картину та пам’ятки матеріальної культури розглянутого регіону впродовж тривалого часу. За допомогою виокремлених етно-хронологічних груп та різних інформаційно-смислових кодів здійснюється системний аналіз концептів давньоскандинавської світоглядної парадигми, з урахуванням етнічних та міграційних процесів. Базова схема танатичної моделі дозволяє простежити систему зв’язків уявлень про смерть та потойбіччя у межах певної світоглядної традиції в повноті обсягу. Головним результатом даної роботи є формулювання комплексу танатичних уявлень в давньо-скандинавського населення дохристиянської та ранньохристиянської доби та виділення його ґенези в рамках світоглядної традиції як системи.