БЛАГОДІЙНІСТЬ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН (КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ)

Abstract

У дисертації здійснено комплексне дослідження благодійності, як соціокультурного феномена, яке містить культурологічні, історичні, соціально-філософські і теоретико-методологічні аспекти. Уперше в українській культурологічній науці благодійність розглянуто як культурологічну універсалію, відмічено її цінність і актуальність. Проведено порівняльний аналіз категоріального апарату благодійності, доведено, що благодійність становить собою вищу форму вияву людської індивідуальності. З’ясовано, що зміст і форми благодійності є соціально й економічно обумовленими. Здійснено компаративістський аналіз благодійності, проведено ціннісне осмислення благодійності в найбільших релігійних традиціях, а також еволюція благодійної практики і її теоретичне осмислення на різних етапах вітчизняної історії. Дослідивши місце й роль благодійності в сучасному суспільстві, з’ясовано, що даний соціальний інститут, що функціонує як один зі складових елементів громадянського суспільства, здійснює активний вплив на суспільний розвиток. У ході дослідження зроблено висновок, про те, що цінність сучасних форм благодійної діяльності визначається не лише відповідністю ідеалам демократії, але і їх практичною гуманністю.