Короткий опис(реферат):
Мета дослідження – проаналізувати сучасний стан історіографії української хореографічної культури та
виявити основні проблеми. Методологія. У статті проаналізовано та систематизовано сучасну історіографію
української народної хореографічної культури, досить умовно її диференційовано за групами; застосовано
хронологічний підхід для виявлення зв‘язків між науково-теоретичним доробком минулого та сучасними
працями. Наукова новизна. Вперше комплексно осмислено сучасну історіографію української народної
хореографічної культури (наукові, навчальні, науково-популярні праці), виявлено основні проблеми
(відсутність всезагальної історії українського народного хореографічного мистецтва, брак комплексних
сучасних підручників та науково-популярних праць). Висновки. Сучасні дослідники української народної та
народно-сценічної хореографії спираються на історіографічну спадщину минулого, поглиблюють намічені
вектори, створюють нові напрями. Введення в науковий обіг значних масивів фактографічного матеріалу,
критичне переосмислення теоретичної бази, напрацьованої попередниками, й використання сучасних методів
дослідження забезпечили якісне зростання української хореологічної думки. Одним з аспектів оновлення
методології досліджень з проблем української хореографічної культури став міждисциплінарний характер,
проведення досліджень на межі з культурологією, філософією, соціологією та ін. Сьогодні українська народна
хореографічна культура виступає основним об‘єктом переважно в наукових та навчальних виданнях, що
розраховані на вузькофахову аудиторію. До найбільших проблем вітчизняної хореології належить створення
всезагальної історії українського народного хореографічного мистецтва та комплексних сучасних підручників.
Гостро бракує праць, адресованих масовому читачеві, які б популяризували танець як унікальне явище
національної культури, розкривали його естетичну цінність і значення як засобу утвердження української
ідентичності.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to analyze the current state of the historiography of Ukrainian choreographic culture
and identify the main problems. Methodology. The article analyzes and systematizes the historiography of the
Ukrainian folk choreographic culture, rather conditionally its differentiated by groups; applied a chronological approach
to identify links between the scientific and theoretical heritage of the past and modern works. Scientific novelty. For
the first time, a comprehensively meaningful modern historiography of Ukrainian folk choreographic culture (scientific,
educational, popular science works), identified the main problems (the absence of a general history of Ukrainian folk
choreographic art, the absence of comprehensive modern textbooks and popular science works). Conclusions. Modern
researchers of Ukrainian folk and folk stage choreography rely on the historiographic heritage of the past, deepen the
outlined vectors, and create new directions. The introduction of significant masses of factual material into the scientific
circulation, a critical rethinking of the theoretical base developed by predecessors, and the use of modern research methods ensured the qualitative growth of Ukrainian choreographical thought. One of the aspects of updating the
research methodology on the problems of Ukrainian choreographic culture has become an interdisciplinary nature,
conducting research on the border with cultural studies, philosophy, sociology, etc. Today, Ukrainian folk
choreographic culture is the main object mainly in scientific and educational publications designed for narrowly
professional audiences. The biggest problems of national choreology include the creation of a general history of
Ukrainian folk choreographic art and complex modern textbooks. There is an acute shortage of works addressed to the
general reader that would popularize dance as a unique phenomenon of national culture, reveal its aesthetic value and
significance as a means of establishing Ukrainian identity