РЕЛІГІЯ І АТЕЇЗМ У АКСІОЛОГІЧНИХ ВИМІРАХ РОСІЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ (ХІХ - ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТ.)

Abstract

У роботі досліджуються аксіологічні виміри функціонування релігії і атеїзму як феноменів духовної культури суспільства в умовах царського самодержавства і панування Православної церкви та під час відокремлення церкви від держави і здійснення культурної революції в СРСР. Дисертаційне дослідження містить культурологічний аналіз релігійних і атеїстичних поглядів та ідей, їх проявів у соціокультурному процесі. Висвітлюється генезис і теоретичне осмислення у суспільній думці світоглядних проблем, що пов’язані з духовно-ціннісним аспектом функціонування релігії та атеїзму. Доводиться, що релігія і атеїзм в історико-культурному процесі виступають як певні системи духовних цінностей, що визначають ставлення людини до довкілля й до себе як культурної особистості. Розкривається поняття свободи совісті як важливої історико-культурної категорії, універсального критерію прогресивного розвитку духовної культури. Боротьба релігії та атеїзму простежується у контексті соціокультурної динаміки, процесу переоцінки цінностей та з точки зору розвитку духовної культури суспільства.