КАРНАВАЛ ЯК ФОРМА СВЯТКОВОЇ КУЛЬТУРИ: ДО ПРОБЛЕМИ ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕЖИСУРИ

Abstract

Мета роботи: виявити та окреслити особливості режисури карнавалу та заходів карнавального типу як форм святкової культури. Методологічною основою дослідження є основні принципи пізнання суспільних явищ: об'єктивність, системність, комплексність, цілісність. Також були задіяні структурно-функціональний, культурсеміотичний, культургерменевтичний, історико-культурний підходи. Контекстуальний підхід було застосовано для окреслення особливостей культури карнавалу у ретроспективі, порівняльний – для визначення особливостей різних карнавалів та заходів карнавального типу, а також специфіки їхньої режисури. Наукова новизна дослідження: теоретичне осмислення змістовних характеристик та особливостей режисури карнавалу та заходів карнавального типу як форм святкової культури. Висновки. Карнавал як елемент у системі святкової культури характеризується поліфункціональністю, при цьому комплекс основних виконуваних ним функцій складають: світоглядна, комунікативна, регулятивна, аксіологічна, трансляційна, виховна, художньо-естетична, креативна, компенсаторна, релаксаційна, ієрархічний розподіл яких може вибудовуватися по-різному, в залежності від характеру самого свята, загального соціокультурного контексту і структури святкової культури, в яку він включений. Карнавал як механізм комунікації суб'єктів культури характеризується універсальністю, оскільки в ньому актуалізуються міжособистісне спілкування, а також міжкультурна комунікація. Всякий карнавал будується за законами драматургії. Отже, у нього повинна бути зав'язка, розвиток, кульмінація і розв'язка. Основна вимога, яка пред'являється до оформлення карнавалу, – видовищність, яскравість і життєрадісність. Створення атмосфери свята на карнавалі починається з його режисури і оформлення.