ЗАРУБІЖНА ІСТОРІОГРАФІЯ ЕМАЛЬЄРНОГО МИСТЕЦТВА

Abstract

Мета дослідження полягає у висвітленні стану студіювання процесу розвитку емальєрного мистецтва у зарубіжній історіографії. Методологія дослідження. У відповідності до поставленої мети обрано комплекс дослідницьких методик сучасного мистецтвознавства, що базуються на методах евристичного та герменевтичного пізнання у поєднанні із використанням історико-хронологічного, проблемного методів. Використання вказаних методів дослідження сприяло отриманню власних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у постановці і розробці актуальної, малодослідженої теми генези та еволюції емальєрного мистецтва. Результати студіювання можуть слугувати важливою складовою у дослідженні проблем сучасного мистецтва та розвитку мистецтвознавчої науки. Висновки. Робиться висновок про те, що в зарубіжному мистецтвознавстві активно ведеться студіювання проблем розвитку емальєрного мистецтва. Встановлено, що емальєрне мистецтво у його монументальному вимірі було започатковане на початку другої половини ХХ століття, а в Україні цей процес припадає на кінець ХХ століття. Спостерігається стале застосування у мистецтвознавчих дослідженнях техніко-технологічних методик вивчення творів мистецтва загалом та емальєрного мистецтва, зокрема. Художня емаль розглядається як синкретичний вид мистецтва у якому використовуються способи творчого вираження живопису, графіки, скульптури та інших видів через призму технічних можливостей емалі.