ГАЛИЦЬКА МУЗИКА ГАБСБУРЗЬКОЇ ДОБИ (1772-1918) В КОНТЕКСТІ ЯВИЩА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Новакович, Мирослава Олександрівна

dc.contributor.author	Новакович, Мирослава Олександрівна
dc.date.accessioned	2021-07-29T13:56:42Z
dc.date.available	2021-07-29T13:56:42Z
dc.date.issued	2020
dc.identifier.citation	Новакович М. О. Галицька музика габсбурзької доби (1772-1918) в контексті явища національної ідентичності : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. д-ра мистецтвознавства : спец. 17.00.03 "Музичне мистецтво" / Мирослава Олександрівна Новакович ; Одес. нац. муз. акад. ім. А. В. Нежданової. О., 2020. 33 с.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3140
dc.description	The dissertation examines the role of music in the processes of constructing the national identity of the Ukrainian cultural society of Eastern Galicia of the Habsburg era. There is a consideration of a decisive role of culture in the processes of Ukrainian national formation, and it is argued that in the absence of one's own state a person of culture can identify themselves with religion as culture. It has been proved that it was the musical component of church worship that was one of the main factors in raising the prestige of the Greek Catholic Church in the first third of the XIX century. It also gave Galician Ukrainians impetus to renew experience of own confessional identity, which gradually transformed into a national one. Particular attention is paid to the figure of Dmytro Bortnianskyi, whose spiritual creativity embodied Galician cultural and historical memory. At the same time, the thesis about the possibility of D. Bortnianskyi's connection with Galicia is substantiated, so the composer should be considered an ‘invented’ tradition of Galician culture. At the same time, it is noted that his spiritual works became popular due to the Galician's search for own national and cultural identity, especially in the field of church music. The importance of the musical component in the creation of national culture and the fact that the Galician cultural canon of the first half of the XIX century was formed precisely in the field of cult music, leading for several years to nationbuilding processes that took place in other areas of cultural life of that time, were established. For the first time, the newly found liturgical works of Aloysius Nanke and Vincent Sersavia - Czech composers, who represented in Galicia the dominant culture of Vienna and in church compositions intended for Greek Catholic worship, partially followed the style of spiritual works of D. Bortnianskyi. A comparative analysis of the church compositions of D. Bortnianskyi, A. Nanke and M. Verbytskyi made it possible to draw conclusions about the influence of the liturgical music of Bortnianskyi and Nanke on the creativity of the Galician composer. On the other hand, the influences of F. Schubert and representatives of Italian and French opera schools of the first half of the nineteenth century are more noticeable in the church songs of I. Lavrivskyi Analysis of the secular musical heritage of Galician composers of the first half of the XIX century found in their works signs of multiple identities. This gave grounds for exploring the problem of identity in Galician music through the prism of philosophical categories of the general, the particular and the singular. It is claimed that the embodiment of the category common to Galician and Ukrainian culture of the first half of the XIX century, was a Viennese identity instilled through state reform. It was determined that the most popular in that time Galician environment was the German secular song for the male choir, written in the tradition of Liedertafel. It is proved that the category of special in Galician music is represented by local Galician identity, which contributed to the formation of a ‘common’ musical culture for all the peoples of this region. Instead, national identity was viewed through the prism of the category of singular as the embodiment of its unique personality and originality. It is noted that the tradition of holding annual Shevchenko concerts in Lviv and other cities of Galicia, which became the basis for the formation of a unified space of national culture, contributed to the development of musical art on a national basis. Considerable attention was paid to the leading forms of national musical life in Galicia in the second half of the XIX - early XX centuries. One of the most important factors in constructing Ukrainian identity in the musical culture of Galicia in the second half of the XIX - early XX centuries was creative contacts between Galicia and representatives of sub-Russian Ukraine. The thesis about the importance of M. Lysenko's role in establishing the Galician and Dnieper cultural relations is substantiated. It is noted that the composer, in communication with the leading figures of the Galician national movement, raised a number of important questions concerning the development of Galician musical art on a national basis. It is noted that the achievements in the field of opera, the top manifestation of which were the operas of A. Vakhnyanyn and D. Sichynskyi, in which the composers tried to memorialize history, and also became complicit in the creation of a new national myth of Ukraine, in the second half of the XIX century are important for the Galician culture. It is revealed that the crisis of Austrian imperial identity, as a specific feature of the Viennese fin-de-siècle, influenced the outlook of the composers, who began their activity in the first decades of the XX century, the composers of the Vienna and Prague School - S. Liudkevych and V. Barvinskyi made a huge breakthrough in the Galician musical consciousness of that time, demonstrating a high level of professionalism and modern thinking. They actively expanded the horizons of Galician music, destroying its traditional genre canons. Thanks to V. Barvinskyi, Ukrainian music in the uncharacteristic genres for it began to form a positive ‘image’ of its own culture for ‘other’ cultures. Therefore, the Ukrainian identity of Ludkevych and Barvinskyi is above all a modern identity, for which the sense of freedom and individuality of the artist are particularly important.	uk_UA
dc.description.abstract	У дисертації досліджується роль музики у процесах конструювання національної ідентичності українського культурного соціуму Східної Галичини габсбурзької доби. Осмислюється визначальна роль культури у процесах українського націєтворення. Доведено, що музична складова церковного богослужіння була одним із головних факторів оновленого переживання галицькими українцями власної конфесійної ідентичності, яка поступово трансформувалася у національну. Особливу увагу приділено постаті Дмитра Бортнянського духовна хорова музика якого стала втіленням галицької культурної та історичної пам’яті. Водночас обґрунтовується теза про уявність зв’язку Д. Бортнянського з Галичиною, тому композитора слід вважати «винайденою» традицією галицької культури. Встановлено, що галицький культурний канон першої половини ХІХ ст. сформувався саме у сфері музики культового призначення, випереджуючи на декілька років націєтворчі процеси, що відбувалися в інших сферах культури. Уперше до наукового обігу вводяться новознайдені літургійні композиції Алоїза Нанке та Вікентія Серсавія - чеських композиторів, які репрезентували в Галичині панівну культуру Відня і мали вплив на творчість представників Перемиської композиторської школи. Аналіз світської музичної спадщини галицьких композиторів першої половини ХІХ ст. виявив у їхніх творах ознаки множинних ідентичностей. Це дало підстави для дослідження проблеми ідентичності в галицькій музиці крізь призму філософських категорій загального, особливого та одиничного. Зазначено, що розбудові музичного мистецтва на національній основі сприяла традиція проведення у Львові та інших містах Галичини щорічних шевченківських концертів, які стали підґрунтям для формування єдиного простору національної культури. Значну увагу приділено провідним формам національного музичного життя Галичини другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Встановлено, що одним із найважливіших факторів конструювання української ідентичності в музичній культурі Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. були творчі контакти галичан із представниками підросійської України. Обґрунтовується теза про важливість ролі М. Лисенка у налагодженні галицько-наддніпрянських культурних відносин. Виявлено, що криза віденського fin-de-siecle вплинула на світогляд композиторів, початок діяльності яких припав на перші десятиліття ХХ ст. С. Людкевич і В. Барвінський зробили прорив у тогочасній галицькій музичній свідомості, продемонструвавши високий рівень професіоналізму і модерне мислення. Вони активно розширили горизонти галицької музики, руйнуючи її традиційні жанрові канони.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.publisher	Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової	uk_UA
dc.subject	галицька музика	uk_UA
dc.subject	габсбурзька доба	uk_UA
dc.subject	національна ідентичність	uk_UA
dc.subject	музика	uk_UA
dc.subject	Східна Галичина	uk_UA
dc.subject	церковне богослужіння	uk_UA
dc.subject	віденський fin-de-siecle	uk_UA
dc.subject	галицька музична свідомість	uk_UA
dc.subject	модерне мислення	uk_UA
dc.subject	музичне мистецтво	uk_UA
dc.subject	церковна музика	uk_UA
dc.subject	культурна пам’ять	uk_UA
dc.subject	загальне	uk_UA
dc.subject	одиничне	uk_UA
dc.subject	особливе	uk_UA
dc.subject	віденськість	uk_UA
dc.subject	галицькість	uk_UA
dc.title	ГАЛИЦЬКА МУЗИКА ГАБСБУРЗЬКОЇ ДОБИ (1772-1918) В КОНТЕКСТІ ЯВИЩА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ	uk_UA
dc.title.alternative	Galician Music of the Habsburg Era (1772-1918) in the context of the phenomenon of national identity	uk_UA
dc.type	Other	uk_UA