ІКОНА «БОГОРОДИЦІ ЗАМИЛУВАННЯ З ЄСЕЄВИМ ДРЕВОМ» КІНЦЯ XVII СТ. З ЦЕРКВИ У ВОЙНИЛОВІ НА ІВАНО-ФРАНКІВЩИНІ: МОТИВИ ТА СИМВОЛІКА ІКОНОГРАФІЇ

Abstract

Мета статті – проінтерпретувати символіку та тематику ікони «Богородиця Замилування з Єсеєвим Древом» кінця XVII cт. з церкви у Войнилові на Івано-Франківщині. Для досягнення мети застосовано мистецтвознавчі методи іконографії та іконології, формального аналізу, а також методи семіотики та реконструкції. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше комплексно проінтерпретовано символіку ікони Богородиці Замилування з Єсеєвим Древом кінця XVII cт. з Войнилова, наголошено на ідеї зв‘язку Старого та Нового Заповітів, реконструйовано композицію ікони та ідентифіковано більшість осіб. Висновки. Ікона Богородиці Елеуси з Єсеєвим Древом кінця XVII cт. з церкви у Войнилові представляє символічну композицію зі складною богословською програмою. В українському мистецтві того часу і пізнішого відомі кілька інших прикладів богородичних ікон складної іконографії, втім іншого змісту та композиції. Іконографія ікони з Войнилова виявляє зв‘язок з похвалою Богоматері, з родоводом Христа, спадкоємністю новозавітної Церкви Христової та зі Собором Богородиці. Образ Богородиці з Дитям Ісусом відтворює варіант чудотворної Богородиці Лідсько-Римської, поширений в західноукраїнському мистецтві Перемиської та Львівської єпархій другої половини XVII – початку XVIII ст.