ТЕХНІКА АКТОРА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ ОРІЄНТИР ПІЗНАННЯ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ПРИРОДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Abstract

Мета роботи. Визначити основні складові техніки актора, її ролі у процесі удосконалення професійної діяльності виконавця, здійснити класифікаційний орієнтир професійних компетенцій майстра сценічного мистецтва та охарактеризувати особливості акторської техніки у роботі над різножанровими сценічними творами. Методологія дослідження полягає у застосуванні мистецтвознавчого методу для загальної симпліфікації артиста як феномена культури; системного методу для інтерпретації акторської техніки як цілісної конструкції функціонування акторського ремесла; аналітичного методу для пояснення ролі і значення акторської техніки як фундаментального орієнтиру пізнання та удосконалення природи акторського професіоналізму; аксіоматичного методу для побудови логічного положення про застосування акторської техніки як постулату з майстерності виконавства, як базового професійного методу для відповідного розуміння смислу і прагматичних характеристик використання тренінгових вправ і завдань у сценічній техніці актора. Новизна дослідження. Наукова новизна полягає у аналізі основних складових техніки актора крізь призму послідовної класифікації професійних компетенцій та диференціації внутрішньої і зовнішньої техніки актора у роботі над різножанровими драматичними творами. Висновки. В результаті здійсненого аналізу дослідження можна дійти висновку, що вдосконалення акторського професіоналізму та влучного майстерного виконавства можливо лише за діалектичної взаємодії і взаємопроникнення трьох основних факторів: постійного звернення до творчих досягнень та надбань видатних майстрів сцени минулого; практичного пізнання новітніх методів акторського ремесла; ефективної та продуктивної реалізації результативної дієвості ролі, що передбачає створення відповідного образу, його характеру та природи сценічного існування.