КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У ЛОГІЦІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ГУМАНІСТИКИ: ДОСВІД 2010–2020 РОКІВ

Abstract

Мета роботи. Сконцентрувати увагу на теоретичних напрацюваннях українських культурологів, які були здійснені протягом останнього десятиліття. Методологія дослідження полягає у застосуванні загальнонаукових принципів об'єктивності та історизму, систематизації та узагальнення досліджуваної проблеми, а також використано аналітичний метод – при вивченні історичної та культурологічної літератури з теми дослідження; історико-культурний – для виділення цілісних «образів-понять» творчої діяльності особистості в історичній динаміці української культури та комплексний культурологічний підхід, заснований на міждисциплінарних зв'язках гуманітарного знання. Наукова новизна полягає у тому, що аналізується структура української гуманістики, що і в історичному, і в сучасному своєму русі має самодостатній та самоцінний характер. Висновки. Наголошено, що активний розвиток культурологічного знання вимагає як фіксацію вже опрацьованих проблем, так і окреслення нової проблематики в логіці подальшого дослідницького процесу Показано, що протягом 2010-2020 років теоретичний інтерес науковців був спрямований на аргументацію специфічних засад культурологічного аналізу, що допомагає вирізнити «культурологію» серед інших «структурних елементів» гуманістики, зокрема, соціально-політичного знання, філософії, естетики, історії та теорії релігії, мистецтвознавства та ін. Окреслено той «межовий простір», де теоретичні інтереси культурології перетинаються з іншими гуманітарними науками.