ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНІ КОНОТАЦІЇ "ПЕРПЕТУУМ МОБІЛЕ" В СИМФОНІЧНІЙ ТА КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІЙ МУЗИЦІ XX СТ. (ДО 60-Х РОКІВ)

Abstract

Мета роботи. Виявити та узагальнити художньо-образні конотації «Перпетуум мобіле» в симфонічній та камерно-інструментальній музиці ХХ ст. Методологія дослідження включає компаративний метод, за допомогою якого аналізуються різностильові музичні твори. На основі культурно-історичного порівняльного аналізу розглядаються конотації П.М. Наукова новизна полягає в дослідженні конотаційних різновидів П.М. із узагальненням характерних особливостей у різностильових музичних творах ХХ ст. (до 60-х рр.) Проблема П.М. в творчості композиторів Б. Бартока, С. Прокоф’єва, М. Равеля, Д. Шостаковича, А. Шнітке розг-лядається вперше. Висновки. На основі дослідження конотацій П. М. в симфонічній та камерно-інструментальній музиці ХХ ст. виявлена когезія (зв’язок) проявів цього символу в різних композиторських школах. Когезія виявляється у застосуванні спільних фактурних і формотворчих засобів, метро-ритмічних і мелодійних формул, які створюють безперервний музичний рух П. М. Художньо-образні конотації «Перпетуум мобіле» в симфонічній та камерно-інструментальній музиці ХХ ст. (до 60-х років) здійснюються через остинатність, механістичність, повторюваність ритмічних і фактурних формул, монотематизм, які віддзерка- люють нові соціокультурні реалії міфологеми «Людина-машина».