Історичний контекст та сучасні тенденції розвитку в ювелірному мистецтві України

Abstract

Мета дослідження. Висвітлення проблеми занепаду традиційних народних мистецтв, пов’язаної з функціонуванням унікальних художніх промислів в Україні у напрямку ювелірного мистецтва. Методологія дослідження базується на використанні спостережень мистецтвознавчого, історичного та культурологічного аналізу. Наукова новизна полягає у акцентуванні уваги на розкритті історичних фактів розвитку ювелірного мистецтва на теренах України, що у подальшому сприяло масовому виробництву на організованих державою підприємствах та визначення загальної проблематики ювелірної справи. Висновки. Наприкінці ХХ століття більшість державних підприємств не витримали економічного переходу до ринкових відносин. Втрата системи постачання сировини, розпад міжрегіональних усталених зв’язків, обмеження майстрів в творчих можливостях, неадекватна система оподаткування, подорожчання енергоносіїв та скорочення обсягів збуту позначилось стрімким падінням діяльності художніх ювелірних промислів. Сучасні майстри ювеліри після проголошення суверенної України продовжили розвиватися, чим відзначилось створення державної пробірної служби України, а пізніше і колективного об’єднання – Асоціації ювелірів України. Зорієнтувавшись на світові модні тенденції підвищився естетичний та художній рівень виробів української ювелірної промисловості. Утворення і зростання невеликих приватних ювелірних фірм, проведення персональних та групових виставок художників-ювелірів у Києві, Львові та інших містах позитивно віддзеркалилося на художньому вигляді виробу, що не завжди корелює з економічною складовою.