Вплив італійської вокальної школи на професійне становлення українських співаків (кінець ХVIII – початок ХІХ століття)

Abstract

Мета статті – дослідження впливів італійської вокальної школи, традицій італійського оперного виконавства на професійне становлення українських співаків в означений період. Методологія дослідження. Комплексний аналіз здійснено на основі таких методів, як історичний та хронологічний для вивчення тенденцій і закономірностей розвитку української музики кінця XVII – початку ХІХ ст., аналітичний – для всебічного розгляду явища впливу італійської культури на зародження оперного мистецтва на східнослов’янських теренах, джерелознавчий – для опрацювання та аналізу джерел, біо-бібліографічний – для дослідження творчих біографій артистів, метод систематизації – для зведення усіх віднайдених фактів до логічної єдності. Наукова новизна. Шляхом вивчення творчих біографій видатних українських музикантів (М. Березовського, Д. Бортнянського, М. Іванова, С. Гулака-Артемовського) вперше систематизовано італійські сторінки їхньої творчої біографії, введені в науковий обіг нові факти, які дозволяють з’ясувати внесок італійської вокальної культури у розвиток української оперної школи на початковому етапі її становлення. Висновки. Інтерес у Російської імперії до західноєвропейської, передусім італійської, опери, який, виявляючись спочатку в гетьмансько-старшинських колах, згодом поширився в середовищі російських імператорів та можновладців, спричинив бурхливий розвиток нової епохи в історії музичного театру на східнослов’янських теренах. Стажування українських музикантів в Італії, запрошення італійських артистів, композиторів, вокальних педагогів до Російської імперії, спільні виступи на сцені з іноземними співаками та музикантами дають підставу стверджувати про беззаперечний вплив італійської вокальної школи на становлення майстерності українських оперних співаків кінця ХVIII – початку ХІХ століття і закладення в цей час фундаментальних основ розвитку української вокальної школи.