РЕСТОРАННИЙ СЕРВІС: ВІД ЗАДОВОЛЕННЯ УТИЛІТАРНО-ПРАГМАТИЧНИХ - ДО КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЛЄВИХ ПОТРЕБ

Abstract

Мета статті – проаналізувати основні вимоги до ресторанного сервісу з урахуванням забезпечення культурно-дозвіллєвих потреб відвідувачів. В основу дослідження покладено загальнонаукову міждисциплінарну методологію, яка спирається на фундаментальні положення культурології, мистецтва дизайну, менеджменту та інших наук. Використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації і под. Наукова новизна. Розкрито основні тенденції переорієнтації закладів громадського харчування, зокрема в Україні, у своєрідні осередки культури, з притаманними їм функціями центрів дозвілля і розваг, що знайшло відображення у Національному стандарті. Висновки. Незважаючи на важливість і численні варіації комунікаційно-дозвіллєвої й візуально-мистецької складової інтер’єрного простору ресторанних підприємств, пріоритетом їх внутрішнього облаштування залишається забезпечення основної функції – громадського харчування. У ХХ – на початку ХХІ ст. сформувалося кілька основних різновидів ресторанних закладів із притаманними їм особливостями створення, зонування й облаштування, що зумовлено зміною пріоритетів у інтересах відвідувачів. Це висуває специфічні вимоги до організації ресторанного сервісу, зокрема з урахуванням культурно-дозвіллєвої складової.