dc.contributor.author |
Герц, Ірина Іванівна |
|
dc.date.accessioned |
2021-12-01T10:04:05Z |
|
dc.date.available |
2021-12-01T10:04:05Z |
|
dc.date.issued |
2021 |
|
dc.identifier.citation |
Герц І. І. Танець як засіб засвоєння соціокультурного досвіду [Текст] // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2021, № 2. С. 199-204. |
uk_UA |
dc.identifier.uri |
http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3568 |
|
dc.description |
The purpose of the article is to identify he essence of dance as a means of assimilating the sociocultural experience of the individual. The methodology of the research is based on interdisciplinary and systematicity characterizing the culturological knowledge. The scientific novelty of the results obtained is to formulate the problem
of dance in the cultural dimension and in finding out the essence of dance as a means of assimilating socio-cultural experience due to the socio-cultural orientation laid down, which contribute to the full comprehension of the world of culture. Conclusions. Correlation with the eternal foundations of the world and with the most modern innovations makes dance a kind of model of cultural processes. Being a non-verbal system, the language of art performs an indirect
function, however, dance - non-national, universal in its linguistic characteristics - does not need translation and therefore is capable of performing a unifying function. The educational and therapeutic possibilities of dance are important in the process of including the individual in the system of social relations; dance is an effective means of overcoming human disunity, acting as a standard of deep orientation towards the surrounding people, and develops the
harmony of social understanding deeply rooted in a person. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Мета статті - виявити сутність танцю як засобу засвоєння соціокультурного досвіду особистості. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарності і системності, що характеризують культурологічне знання. Наукова новизна одержаних результатів полягає у формулюванні проблеми танцю у культурологічному вимірі і у з’ясуванні сутності танцю як засобу засвоєння соціокультурного досвіду завдяки закладеним у танці соціокультурним орієнтаціям, що сприяють повноцінному осягненню світу культури. Висновки. Співвіднесеність з вічними основами світу і з найсучаснішими нововведеннями робить танець своєрідною моделлю культурних процесів. Являючи собою невербальну систему, мова мистецтва виконує опосередковуючу функцію, однак танець - позанаціональний, універсальний за своїми мовними характеристиками не потребує перекладу і тому здатний виконувати об’єднуючу функцію. Освітні і терапевтичні можливості танцю мають важливе значення в процесі включення індивіда в систему суспільних відносин, танець є дієвим засобом подолання людської роз’єднаності, виступаючи еталоном глибинної спрямованості до оточуючих людей і розвиває глибоко вкорінену в людині гармонію соціального взаєморозуміння. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA |
uk_UA |
dc.subject |
танець |
uk_UA |
dc.subject |
соціокультурний досвід |
uk_UA |
dc.subject |
особистість |
uk_UA |
dc.subject |
соціокультурні орієнтації |
uk_UA |
dc.subject |
культура |
uk_UA |
dc.subject |
танцювальне мистецтво |
uk_UA |
dc.title |
ТАНЕЦЬ ЯК ЗАСІБ ЗАСВОЄННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ДОСВІДУ |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Dance as a means of assimilating socio-cultural experience |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |