ХУДОЖНІ ПРИЙОМИ "ПОДВІЙНОГО КОДУВАННЯ" В СИНТЕЗІ МИСТЕЦТВ

Abstract

Мета роботи. Визначити особливості художніх прийомів «подвійного кодування» в синтезі мистецтв. Методологія дослідження полягає в застосуванні системного підходу, який дає змогу виявити особливості використання художніх прийомів «подвійного кодування» в синтезі мистецтв. Наукова новизна роботи пов’язана з вивченням художніх прийомів «подвійного кодування» в синтезі мистецтв. Досвід минулої культури у вигляді міфологічних, сакральних, фольклорних кодів-образів та цитат, алюзій і ремінісценцій репрезентується у постмодерністському мистецтві. Рекламна привабливість сучасного твору пов’язана з використанням відомих назв у мистецькій практиці (Шекспір, Орфей, Евредіка тощо). Цитати, алюзії, ремінісценції як художні прийоми «подвійного кодування» через функції семантики, засоби трансформації кодів-символів та включення їх у систему інтертекстуальності створюють умови для подвійного розкодування змісту творів. Висновки. Синтез мистецтв, а у постмодернізмі часто на рівні еклектичного або мозаїчного поєднання художньої образності, презентує широку палітру кодів в їхніхх мистецьких діалогах або навіть у полілогах. Відмова від класичних канонів привела до того, що художня виразність доповнюється умовними знаками у виглядіі символів і кодових позначень, які фрагментарність і невизначеність постмодерністського тексту цементують у цілісне дійство. Коди-образи та символи-коди в назві твору забезпечують його розпізнавання. Звичайно, прийоми "подвійного кодування" і розкодування у процесах сприйняття та інтерпретації є складними, тому що забезпечуються аудіально та візуально синтезом естетичної апперпепції, яка грунтується на відтворенні досвіду. Коди-образи через прийоми "подвійного кодування" (цитати, алюзії, ремінісценції) проникають у текстову побудову синтетичного твору, забезпечуючи збереження, переробку і передачу інформаціії від відомого твору до сучасного.