Музейна комунікація в умовах цифровізації

Abstract

Мета роботи – дослідити процес якісного трансформування музейної комунікації на сучасному етапі, що відбувається під впливом чинників цифровізації інформаційно-комунікативних зв’язків, передачі й трансляції інформації. Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітичного, системно-функціонального та культурологічного методів щодо виявлення особливостей технічного та технологічного впливу на зміну способів музейної репрезентації в сучасних умовах та практичної реалізації новітніх форм музейної роботи, опосередкованих новими технологічними комунікаціями. Наукова новизна роботи полягає у розширенні та узагальненні відомостей щодо актуалізації музеями комунікативних стратегій, що розробляються у зв’язку із поступовим запровадженням у музеях цифрових технологій та засобів і каналів комунікації, що покликані урізноманітнювати форми музейної діяльності. Висновки. У результаті проведеного дослідження встановлено, що у формуванні сучасного музейного простору вагому роль відіграють інформаційні та комп’ютерні технології, що здатні надавати нової репрезентативності музейному предмету та вибудовувати багатосторонні комунікативні зв’язки з відвідувачами. Музейна комунікація все більшою мірою опосередковується цифровими технологіями та засобами зв’язку, що безпосередньо впливають як на спосіб музейної репрезентації, так і на способи комунікації з відвідувачами, позиціювання музеїв в інформаційному просторі. В сучасних умовах значне місце посідає саме візуальність музейної комунікації, що обумовлює як представленість музейного зібрання у цифровому форматі, так і особливий канал зв’язку, що формує поле музейної семантики у віртуальному інформаційному просторі. Безсумнівною є роль цифрових технологій у процесах музеалізації, що сприяє вибору оптимальних способів адаптації необхідних об’єктів для музейного представлення.