ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ ШКОЛИ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТИЛЮ: ТРАДИЦІЇ ТА НОВАЦІЇ

Abstract

Мета роботи - на основі аналізу розвитку Київської школи декоративного мистецтва у контексті історико-художнього процесу ХХ-ХХІ ст. окреслити головні засади спеціалізації «Художній текстиль» на базі Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Методологія полягає у застосуванні мистецтвознавчого підходу до історичного та художнього аналізу творів художнього текстилю, системного розгляду особливостей Київської школи декоративного мистецтва. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні феномену Київської школи художнього текстилю, творчо-педагогічних та науково-методологічних прийомів у навчанні студентів, тематики дипломних робіт як важливої складової у збереженні етнічної пам‘яті та національно-культурної ідентичності. Висновки. Результати дослідження висвітлюють особливості художньої образотворчої мови Київської школи текстилю, специфіку науково-педагогічних методик, що застосовуються в академії, та творчих настанов колективу викладачів. Визначено перспективні напрямки розвитку й утвердження кафедри «Художній текстиль та моделювання костюма», принципи осмислення традиційного мистецтва й трансформацію його у новітні стилістичні форми згідно до вимог сьогодення. Наукове дослідження дає уявлення про сучасний стан декоративного мистецтва, художнього текстилю та творчий внесок науково-педагогічного колективу кафедри ХТМК у контексті інтеграції українського мистецтва в європейський культурний простір.