Історія розвитку бальної хореографії у Південно-Африканській республіці

Abstract

Мета статті полягає в аналізуванні тенденцій розвитку бальної хореографії у Південно-Африканській республіці. Методологія дослідження базується на принципах об’єктивності, історизму, багатофакторності, системності, комплексності, розвитку та плюралізму, а для досягнення мети – використані методи наукового пізнання: проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, статистичний, описовий, логіко-аналітичний. Наукова новизна. Здійснена спроба наукового дослідження актуальних питань історії розвитку бальної хореографії у Південно-Африканській республіці. Висновки. Універсальність хореопластичної мови бального танцю призводить до того, що навіть у тих регіонах, де бальна хореографія історично розцінювалась як мистецтво чужинців (завойовників і колонізаторів), що суперечить місцевим художньо-естетичним традиціям, виконання бальних танців стає частиною місцевої танцювальної культури. Окрім того, саме бальна хореографія є тим самим інтегративним елементом, що поєднує колись зовсім далекі від західного мислення локальні культури з системою глобального світобачення. Міжнародна співпраця танцюристів-аматорів і професіоналів є перспективною з погляду культурної взаємодії та обміну досвідом у галузі хореографічного мистецтва. Загалом, аналіз досвіду Африки дозволяє зробити висновок, що після проходження етапу своєрідної «націоналізації» та адаптації з боку місцевої етики й естетики, бальна хореографія органічно вливається у систему організації дозвілля, сценічно-екранного мистецтва та спорту. На сьогоднішній день з погляду розвитку бальної хореографії для Африки актуальним залишається лише подолання труднощів економічного характеру. За умов урядової підтримки бальна хореографія функціонує як важливий ресурс оздоровлення, виховання, соціалізації населення, вона здатна вписатися у національну систему освіти, дозвілля, культури та спорту переважної більшості країн Африки.