Образи української демонології у народно-сценічній хореографії

Abstract

Мета статті – з’ясувати характерні особливості використання образів української демонології у народно-сценічній хореографії України. Методологія полягає в застосуванні загальнонаукових методів теоретичного й емпіричного рівнів: аналізу та узагальнення науково-теоретичних основ дослідження, компаративного й логічного методів, методу інтерв’ю; також мистецтвознавчого аналізу хореографічних номерів аматорських і професійних колективів України. Ці методи дають змогу охарактеризувати найбільш поширені образи української демонології та визначити особливості їх використання у народно-сценічній хореографії. Наукова новизна. У статті вперше на основі аналізу хореографічних творів із репертуарів аматорських і професійних колективів висвітлено характерні особливості використання образів української демонології у народно-сценічному танцювальному мистецтві України. Висновки. Демонологічні вірування українців є своєрідним синтезом міфологічного та релігійного уявлення людини про світобудову і водночас втіленням життєлюбства та демократичності. Духи-демони в них наділені антропоморфними рисами, тобто зазвичай мають людську подобу, і це зумовлює можливість їх використання у народно-сценічному танцювальному мистецтві. Балетмейстери створюють хореографічні твори як за власними сюжетом, відштовхуючись від народних повір’їв, обрядів і легенд, так і за мотивами літературних творів, головними персонажами яких є демонологічні персонажі. Для передачі усієї багатогранності, містичності міфологічних образів часто використовується стилізований народно-сценічний танець з елементами акробатики. Використання образів української демонології у народно-сценічній хореографії сприяє популяризації народного хореографічного мистецтва, а також підвищенню інтересу сучасного суспільства до національних традицій.