Короткий опис(реферат):
Мета дослідження полягає в виявленні специфіки національної форми соціуму, а також у визначенні спільних рис в моделі державотворення в Британії і Київській Русі. Методологія дослідження передбачає єдність таких методологічних підходів як системно-історичний і порівняльний метод аналізу. Системно-історичний метод дозволів виявити специфіку національних форм соціуму Британії й Русі порівняльний метод допоміг визначити подібності в моделі державотворення гармонії влад Британії й Київської Русі. Наукова новизна лежить в спробі знаходження спільних рис і точок дотику щодо моделі державотворення Британії й Київської Русі. Висновки. На певному історичному рівні християнство Візантії з його елліністичною філософією відштовхнуло від себе західні церкви і не дозволило прийняти «справжність» християнських засад вчення Православ'я. Виявлено, що схожі риси правлячих республіканських форм владних інститутів Британії-Англії і Русі-України пов'язані із загальними візантійськими традиціями. Визначено, що аристократичний принцип самоідентифікації і культурних основ Візантії широко поширився і став частиною європейських культурно-освітніх, поведінково-етичних, релігійно-педагогічних інститутів. Підкреслено, з часів торжества атеїзму і прогресизму в Європі простежувалося несприйняття візантійських культурних традицій, але в ХХ столітті саме англійські дослідники-історики, мистецтвознавці та культурологи реанімують тему візантизму.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the study is to identify the specifics of the national form of society, as well as to identify common features in the state model of Britain and Kievan Rus. The research methodology assumes the unity of such methodological approaches as the system-historical and comparative method. The system-historical method made it possible to identify the specifics of the national forms of society in Britain and Kievan Rus. The comparative method helped to identify similarities in the state of Britain and Kievan Rus. The scientific novelty lies in the attempt to determine the common features and points of contact in the state model of Britain and Kievan Rus. Conclusions At a certain historical level, Byzantine Christianity, with its Hellenistic philosophy, alienated the Western churches and did not allow to accept the "authenticity" of the Christian foundations of Orthodox teaching. It is revealed that similar features of the ruling republican forms of power institutions of Britain-England and Rus-Ukraine are connected with the common Byzantine traditions. It is determined that the aristocratic principle of self-identification and cultural foundations of Byzantium became widespread and became part of European cultural, educational, religious, and pedagogical structures. It is emphasized that since the triumph of atheism and progressivism in Europe there has been a rejection of Byzantine cultural traditions, but in the twentieth century it was English researchers, historians, art critics and culturologists who revived the theme of Byzantinism.