Короткий опис(реферат):
Мета роботи. Дослідження присвячене з’ясуванню сучасного стану документознавства в
Україні, виявленню основних проблем його розвитку як наукової та навчальної дисципліни, протиріч
розбудови спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», шляхам подолання
епістемологічної та організаційної кризи науки про документ. Методологія дослідження полягає в
застосуванні історико-генетичного, порівняльного методів, методів формальної логіки, моделювання
та узагальнення. Указані методи дозволяють комплексно розкрити зміст кризи документознавства,
виявити причинно-наслідкові зв’язки та спрогнозувати можливі шляхи виходу з неї відповідно до
потреб суспільства й внутрішнього потенціалу розвитку самої науки. Наукова новизна роботи полягає
в наукознавчому осмисленні сучасного стану документознавства в Україні. Компаративний підхід
до розвитку традиційного документознавства й документології виявив можливості діалектичного
зв’язку між ними, а заодно сприяв культивуванню розуміння окремішності кожного напряму.
Зауважено на перспективності, крім управлінського, й інших видів спеціального документознавства,
зокрема електронного та аудіовізуального. Успішність документознавчої освіти в Україні залежить
від усвідомленої діяльності суб’єктів ринку освітніх послуг та відповідності навчальних пропозицій
потребам професії документознавця. Висновки. Осмислення новітньої парадигми науки сприятиме
виходу документознавства з кризи, що означатиме наступний етап його еволюції.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article. The research is devoted to the elucidation of the current state of document
science in Ukraine, to identify the main problems of its development as a scientific and educational discipline,
which contradicts the development of the specialty 029 «Information, library and archival affairs», overcoming
the epistemological and organizational crisis of the science of document. The methodology of the study is to
apply historical-genetic, comparative, formal-logical, modeling and generalization methods. These methods
make it possible to fully disclose the content of the current crisis of document science, to identify cause and
effect relationships, and to foresee possible ways to overcome it in accordance with the needs of society and the
internal potential of the science itself. The scientific novelty of the research lies in the scientific understanding
of the current state of document science in Ukraine. A comparative approach to the development of traditional
document science and documentоlogia has opened up the possibilities of dialectical communication between
them, and at the same time has fostered an understanding of the identity of each field. In addition to management,
other types of specialized document science, such as electronic and audiovisual, were noted. The success
of documentary education in Ukraine depends on the conscious activity of the subjects of the educational
services market and the relevance of educational offerings to the needs of the profession of the documentary.
Conclusions. Understanding the newest paradigm of science will facilitate the emergence of document science
from the crisis, which will mark the next stage of its evolution.