Дигітальні технології сучасного сценічного мистецтва: семіотика освітлення

Abstract

Мета статті – виявити особливості інтегрування та методи використання цифрових технологій в сучасних практиках на прикладі інноваційних методів сценічного освітлення. Методологія дослідження заснована на комплексних методах сучасного мистецтвознавства і спрямована на розгляд та теоретичне осмислення головних аспектів використання дигітальних технологій освітлення в сучасному сценічному мистецтві. Застосовано метод культурно-історичного аналізу (для дослідження тенденцій розвитку технологій сценічного освітлення), семіотичний метод (для вивчення та аналізу знакової наповненості освітлення як вагомої частини просторового сценічного тексту), типологічний метод (для систематизації інноваційних принципів і методів освітлення) та метод образно-стилістичного аналізу творів сучасного сценічного мистецтва (драматичних та хореографічних постановок, перформативних інсталяцій). Наукова новизна. Досліджено особливості інтегрування цифрових технологій у сценічні постановки початку ХХІ ст. на прикладі специфіки використання освітлення; виявлено та охарактеризовано значення сценічного освітлення в процесі розкриття сенсово-змістових та художньо-образних аспектів сценічної дії; виявлено та проаналізовано специфіку освітлення на прикладі сучасних вистав драматичних театрів («Пер Гюнт», Угорський державний театр Клуж-Напокі, режисер Д. Зіндер, 2008 р.), хореографічних постановок («Політична мати» хореограф-композитор Х. Шехтер, 2010 р.) та перформативних інсталяцій («Stifters Dinge»); окреслено перспективи використання сучасних цифрових технологій в контексті провідних тенденцій розвитку сценічного мистецтва ХХІ ст. Висновки. Використання сучасних цифрових технологій в сценічному мистецтві сприяє розширенню можливостей митця шляхом збільшення та урізноманітнення виражальних засобів. Постановники, переосмисливши значення освітлення, пропонують глядачу лише напрямок до ідеї сценічного твору, використовуючи засоби, що впливають на психологічний стан людини; прагнуть пробудити відповідні власним творчим баченням емоції, спогади та думки, генеруючи складні візуальні переживання, що співіснують з презентованою оповіддю. На сучасному етапі розвитку сценічного мистецтва, завдяки інтегруванню дигітальних технологій та розробці новаторських методів і прийомів, освітлення доцільно вважати продуктивним компонентом сценічної постановки, функції якого виходять за межі очевидних або прозаїчних рівнів, на яких світло лише генерує тінь або колір, фокус або простір, створюючи атмосферні, архітектурні та тілесні елементи.