Сценічна бальна хореографія: дефініція поняття

Abstract

Мета статті – виявити сутність сценічної бальної хореографії на основі аналізу наявних у сучасному науковому вимірі дефініцій. Методологія дослідження. Застосовано термінологічний метод (для уточнення та доповнення змісту й обсягу понять «танець», «хореографія», «бальний танець», «сценічна бальна хореографія», а також встановлення їх взаємозв’язку), метод порівняльного аналізу (для трактування тотожних танцювальних понять в наукових працях вітчизняних та зарубіжних авторів); методи системного аналізу (для визначення особливостей сценічної бальної хореографії в контексті сучасного соціокультурного простору завдяки орієнтуванню на принципи цілісності та взаємодії); метод теоретичного узагальнення. Наукова новизна. Проаналізовано, уточнено та доповнено дефініцію сценічної бальної хореографії в контексті розвитку сучасного соціокультурного простору та академічної думки; здійснено аналіз понять «танець», «хореографія», «бальний танець», «сценічний танець»; окреслено характерні риси сценічного бального танцю та розглянуто його лексику та композиційну будову. Висновки. Відповідно тенденціям сучасного соціокультурного виміру, зміст традиційного поняття сценічного танцю розширюється, поглиблюється та доповнюється елементами постмодерністичних хореографічних і мистецьких практик. Дослідження виявило, що сценічний бальний танець – це самостійна форма хореографічного мистецтва, що характеризується унікальною тілесною мовою, професійним виконанням, визначеністю та закінченістю форми, особливим типом композиції у часі та просторі, специфічними виражальними засобами, вибір яких зумовлений жанром постановки; вирізняється особливою багатогранністю завдяки специфічному поєднанню засобів пластичної, музичної та художньо-естетичної виразності, а також спортивно-фізичного та етичного розвитку.