Відродження фольклору в сучасному просторі українців

Abstract

Мета дослідження полягає в дослідженні особливостей функціонування фольклору в сучасному мистецькому просторі України та наголошенні на тих чинниках, що свідчать про його відродження. Реалізація цієї мети передбачає вирішення завдань, пов’язаних із виокремленням звернення до фольклору в академічній і неакадемічній вітчизняній музичній культурі сьогодення, а також наголошенні на напрямах її теоретичного обґрунтування. Методологія дослідження полягає у застосуванні методу аналізу, який використовується для виявлення фольклорних проявів у музичній культурі України. Залучення міждисциплінарного підходу дозволяє розширити уявлення про напрями дослідження фольклору. Компаративний метод надає можливість виявити специфіку трансформації ролі фольклору у творах академічних композиторів. Наукова новизна полягає у висвітленні тих чинників, що дають змогу стверджувати про відродження фольклору в сучасному просторі України. Це – широке опрацювання фольклору в академічній і неакадемічній музичній культурі, намагання синтезувати народні пісні із сучасними техніками композиції, а також звернення до окремих елементів народної музики – вокальної манери, інструментарію, ладової та ритмічної основи. Висновки. Сучасна музична культура України розвивається в тісному зв’язку із фольклором. Це рівень взаємодії, який пов'язаний не з прагненням запозичити певні елементи, а, скоріше, відкрити нові смисли в тому, що пов’язане з національним корінням і виступає джерелом етнічної своєрідності. Прояви фольклору можна віднайти в академічній музиці України, для якої така практика стала своєрідною незмінною традицією. Так само чисельні приклади синтезу народних музичних елементів із сучасними техніками наявні в неакадемічній музиці, причому ці сполучення можуть не лише вкладатися у вже відомі стилі, як-от етно-рок, фолк-рок, а й фольктроніка, який виступає одним із перспективних напрямів. Змінюються також підходи, пов’язані з дослідженням фольклору, які спрямовані на поєднання здобутків етнографії та фольклористики з математичними та фізичними науками, що свідчить про зміну вектора розробок, зумовлених розвитком новітніх технологій. Усе це дає змогу говорити про відродження фольклору в просторі українців і його потенціал для розвитку майбутнього мистецтва.