Репозитарій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв України

Неофольклористичні тенденції у творчості баяністів-акордеоністів ХХ ст.

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Остапчук, Надія Миколаївна
dc.date.accessioned 2022-01-31T11:24:56Z
dc.date.available 2022-01-31T11:24:56Z
dc.date.issued 2019
dc.identifier.citation Остапчук Н. М. Неофольклористичні тенденції у творчості баяністів-акордеоністів ХХ ст. // Мистецтвознавчі записки. 2019. № 36. С. 231-234. uk_UA
dc.identifier.uri http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3880
dc.description The purpose of the work is to study the conditions of formation of neo-coloristic tendencies in the accordion-accordion art of the twentieth century, which determined the general style of musical creativity of this direction. The methodology is to apply the general scientific principle of objectivity, historical, logical, analytical and comparative methods in the study of neo-folkloristic tendencies and creative searches for the performing skills of development in the accordion and accordion art of the twentieth century. The scientific novelty of the work is to reveal the general synergy of the development of accordion and accordion art under the influence of neo-folklorism, which in turn caused the peculiarities in changing the repertoire for accordion and accordion, which helped to form new updated tendencies in performance, thus increasing the level of performance mastery of the instrument as a whole artistic and aesthetic phenomenon of musical culture. Conclusions. The study concludes that neo-folklore as a phenomenon of musical culture provided new means of musical expression for performing forms of expression that focused on the folklore component. The coexistence of traditional (classical) and neo-folkloristic tendencies causes the emergence of new trends in art, which begin to influence the development of creativity of accordion and accordion music in general of the twentieth century. uk_UA
dc.description.abstract Метою роботи є дослідження умов формування неофолькористичних тенденцій в баянно-акордеонному мистецтві ХХ ст., що обумовлювало загальну стилістику музичної творчості. Методологія полягає в застосуванні загального наукового принципу об’єктивності, історико-логічного, аналітичного та порівняльного методів у дослідженні неофольклористичних тенденцій та творчих пошуків виконавської майстерності розвитку у баянно-акордеонного мистецтва ХХ ст. Наукова новизна роботи полягає у розкритті загальної синергії розвитку баянно-акордеонного мистецтва під впливом неофольклоризму, що своєю чергою, обумовило особливості у зміні репертуару для баяна та акордеона, що сприяло формуванню нових оновлених тенденцій у виконавстві, підвищуючи, тим самим, рівень виражальних засобів, виконавської майстерності інструменту загалом як цілісного художньо-естетичного явища музичної культури. Висновки. У результаті проведеного дослідження підсумовано, що неофольклоризм як явищ музичній культурі, надав нових засобів музичної виразності для виконавських форм вираження, що було зосереджено на фольклорній складовій. Співіснування традиційної (класичної) та неофольклористичної тенденцій спричиняють появу нових напрямків у мистецтві, які починають впливати на розвиток творчості баянно-акордеонного мистецтва та загалом музики ХХ століття. uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.subject баянно-акордеонне мистецтво uk_UA
dc.subject баяністи-акардеоністи uk_UA
dc.subject неофольклоризм uk_UA
dc.subject музичне виконавство uk_UA
dc.subject інструментальні твори uk_UA
dc.subject репертуар uk_UA
dc.title Неофольклористичні тенденції у творчості баяністів-акордеоністів ХХ ст. uk_UA
dc.title.alternative Neo-folkloristic tendencies in the work of accordion accordionists of the twentieth century uk_UA
dc.type Article uk_UA


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу