dc.contributor.author |
Татарнікова, Анжеліка Анатоліївна |
|
dc.date.accessioned |
2022-02-07T09:02:07Z |
|
dc.date.available |
2022-02-07T09:02:07Z |
|
dc.date.issued |
2019 |
|
dc.identifier.citation |
Татарнікова А. А. "Gloria" Ф. Пуленка в контексті традицій християнського славослів’я: образно-смислові і жанрово-стильові аспекти // Мистецтвознавчі записки. 2019. № 35. С. 246-252. |
uk_UA |
dc.identifier.uri |
http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3937 |
|
dc.description |
The purpose of the article is to reveal the poetic-intonational features of F. Poulenc's «Gloria» in the vein of the «neo-canon» of the mass of the 20th century, as well as the peculiarities of translating the poetics of the Christian musical and Slavonic tradition. The methodology of the work is based on the intonational concept of music in the perspective of the intonational-stylistic, etymological analysis inherited from B. Asafiev and his followers, as well as on interdisciplinary and culturological approaches. The latter allows us to identify the spiritual and semantic and style specificity of F. Poulenc's «Gloria» in the context of not only the individual author’s style but also the evolutionary paths of the spiritual choral art of Europe. The scientific novelty of the article is determined by its analytical foreshortening, taking into account both the genre «models» of the Catholic Mass, beginning with the Middle Ages, and the peculiarities of the implementation of the semantic-rhetorical specificity of Gloria-theology in the work of F. Poulenc. Conclusions. The work of F. Poulenc in its genre and intonation indicators appeals to the European spiritual and musical tradition of the treatment of Gloria yak Christian praise, finally formed in the composers’ practice of modern times. This is also evident in the composer's appeal to the cantata type of the construction of Gloria as a microcycle, and in parallels with the poetics of the same cantata by A. Vivaldi, and in appealing to the musical-rhetorical glorious complex, and in the use of baroque oppositions of solo and tutti. At the same time F. Poulenc's «Gloria» reveals the individuality of the author’s approach in translating the poetics of the Christian glorification, which is evident in the dominant role of monody, chorality, burdonian constructions, avoidance of classical-type accordion and polyphonic forms (fugue), which in aggregate reveals typological features «Neo-canon» of the mass of the twentieth century. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Мета роботи – виявлення поетико-інтонаційних особливостей «Gloria» Ф. Пуленка у руслі «неоканону» меси ХХ ст., а також особливостей відтворення поетики християнської музично-славословної традиції. Методологія роботи спирається на інтонаційну концепцію музики в ракурсі інтонаційно-стилістичного, етимологічного аналізу, спадкоємного від Б. Асаф’єва та його послідовників, а також на міждисциплінарний та історико-культурологічний підходи. Останні дозволяють виявити духовно-смислову та стильову специфіку «Gloria» Ф. Пуленка в контексті не тільки індивідуального авторського стилю, але й еволюційних шляхів духовного хорового музичного мистецтва Європи. Наукова новизна статті визначена її аналітичним ракурсом, що враховує як жанрові «моделі» католицької меси, починаючи з епохи Середньовіччя, так і особливості відтворення семантико-риторичної специфіки Gloria-славослів’я в однойменному творі Ф.Пуленка. Висновки. Твір Ф. Пуленка за своїми жанрово-інтонаційними показниками апелює до європейської духовно-музичної традиції трактування Gloria як християнського славослів’я, що остаточно склалася у композиторській практиці Нового часу. Сказане є очевидним і в зверненні композитора до кантатного типу побудови Gloria як мікроциклу, і в паралелях з поетикою однойменної кантати А. Вівальді, і в апелюванні до музично-риторичного глоріозного комплексу, і в використанні барочних протиставлень solo та tutti. Разом з тим, «Gloria» Ф. Пуленка виявляє індивідуальність авторського підходу до відтворення поетики християнського славослів’я, що є очевидним в домінантній ролі монодійності, хоральності, бурдонних побудов, уникненні акордовості функціонально-класичного типу та поліфонічних форм (фуга), що в сукупності виявляє типові риси «неоканону» меси ХХ ст. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA |
uk_UA |
dc.subject |
меса |
uk_UA |
dc.subject |
Gloria |
uk_UA |
dc.subject |
християнське славослів’я |
uk_UA |
dc.subject |
Пуленк Франсіс |
uk_UA |
dc.subject |
хорова творчість |
uk_UA |
dc.title |
"Gloria" Ф. Пуленка в контексті традицій християнського славослів’я: образно-смислові і жанрово-стильові аспекти |
uk_UA |
dc.title.alternative |
"Gloria" by F. Poulenc in the context of the traditions of Christian glorification: figurative-semantic and genre-style aspects |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |