Ритмічна альтерація у флейтовому виконавському мистецтві XVIII століття

Єрмак, Ігор Юрійович

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Єрмак, Ігор Юрійович
dc.date.accessioned	2022-02-08T12:06:20Z
dc.date.available	2022-02-08T12:06:20Z
dc.date.issued	2019
dc.identifier.citation	Єрмак І. Ю. Ритмічна альтерація у флейтовому виконавському мистецтві XVIII століття // Мистецтвознавчі записки. 2019. № 35. С. 316-322.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3979
dc.description	Purpose of the article. Consider the specifics of the performance of rhythm in flute music of the 18th century. Systematize instructions and rules from flute treatises of this period (J.-M. Hotteterre /1707/, M. Correttе /1740/, J.J. Quantz /1752/, C.P.E. Bach /1753/, T. Borde /1755/, J.G. Tromlitz /1791/). Methodology. The article applies source study, historical, analytical and performing research methods. Scientific novelty. For the first time in domestic musicology, the basic rules for working with rhythm, presented in ancient flute treatises, are systematized. This allows us to see the dynamics of the development of views on the problem of rhythmic alteration in the flute performing art of the 18th century and apply this knowledge in pedagogical and concert activities. Conclusions. In the 18th century there was a tradition of performing the rhythm differently than it was written in a musical text. The most diverse cases of rhythmic alterations can be divided into three groups: notes inégales, over-dotting (the so-called “rhythm of the French overture”) and the juxtaposition of dotted rhythms and triplets. Flute treatises of the time contain recommendations and rules for their proper reading. The main guideline in finding an adequate metro-rhythmic model is the mood and affect of the work. The specifics of the flute as a wind instrument should also be taken into account.	uk_UA
dc.description.abstract	Мета роботи. Розглянути специфіку виконання ритму у флейтовій музиці XVIII ст. Систематизувати вказівки і правила з флейтових трактатів цього періоду (Ж.-М. Оттетер /1707/, М. Корретт /1740/, Й. Й. Кванц /1752/, К.Ф.Е. Бах /1753/, Т. Борде /1755/, Й.Г. Тромліц /1791/). Методологія. У статті застосовано джерелознавчий, історичний, аналітичний та виконавський методи дослідження. Наукова новизна. Вперше у вітчизняному музикознавстві систематизовано основні правила роботи з ритмом, що подані у старовинних трактатах для флейти. Це дає змогу побачити динаміку розвитку поглядів на проблему ритмічної альтерації у флейтовому виконавському мистецтві XVIII ст. і застосувати набуті знання у педагогічній і концертній діяльності. Висновки. У XVIII ст. існувала традиція виконання ритму інакше, аніж він був зафіксований в нотному тексті. Найрізноманітніші випадки ритмічних альтерацій можна умовно поділити на три групи: notes inégales, загострення пунктиру (т. зв. “ритм французької увертюри”) та співвідношення пунктирного і тріольного ритмів у різних голосах. Тогочасні флейтові трактати містять рекомендації і правила щодо їхнього правильного прочитання. Основним орієнтиром у пошуку адекватної метроритмічної моделі є характер й афект твору. Також мусить бути врахована специфіка флейти як духового інструмента.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	ритм	uk_UA
dc.subject	ритмічна альтерація	uk_UA
dc.subject	notes inégales	uk_UA
dc.subject	ритм французької увертюри	uk_UA
dc.subject	флейтове виконавське мистецтво	uk_UA
dc.subject	музичне мистецтво	uk_UA
dc.title	Ритмічна альтерація у флейтовому виконавському мистецтві XVIII століття	uk_UA
dc.title.alternative	Rhythmic alteration in the flute performing art of the 18th century	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA